– Люди бояться поганих вроків. Чому?
– Погані вроки (або в народі говорять: “мене врекли” – прим. перекл.) – це одна з форм прокляття, яка передається за допомогою очей. Говориться, що хтось на когось погано подивився і його врік. Таке трапляється не часто, бо існує багато інших способів, щоб накласти прокляття. Тому дуже рідко хтось накладає вроки.
Особа, яка накладає вроки, не впевнена, чи вони подіяли. Натомість деякі прокляття насправді дуже страшні. Прокляття починає діяти після того, як хтось комусь дасть з’їсти або випити щось огидне, що містить, можливо, сперму або менструаційну кров, або якісь інші гидкі речі, як, скажімо, мелені кості померлого, потайки додаючи це, наприклад, у шоколад або чашку кави.
Якось до мене прийшла одна особа, яка відвідувала жінку, що накладає на інших прокляття, знаючи ким та особа є. Під час відвідин її почастували шматочком торта, який був вже раніше порізаний. Це викликало підозру, і вона не хотіла його їсти, якось викручуючись із ситуації. Однак господиня наполягала. Тоді ця особа взяла інший шматок торта, тому що боялася, що в запропонованому господинею шматку було щось шкідливе.
Зазвичай, щоб накласти на когось прокляття, найчастіше використовують шоколадку, чашку кави або торт. Коли хтось накладає прокляття і кладе до цих смаколиків якусь гидоту, то завжди має впевненість, що особа, для якої це було призначене, з’їсть це чи вип’є. Натомість, коли хтось врікає когось, то він не має впевненості, чи це подіяло.
Я переконаний в існуванні поганих вроків, бо це один із способів прокляття. Факт, що я до цього часу не стикався з конкретними випадками поганих вроків, може свідчити тільки про те, що цей спосіб малоефективний.
– Чи є люди, що перестали молитись і приступати до Святих Таїнств, більш схильними до віри в забобони?
– Звичайно, ці люди вірять у забобони. Треба зазначити, що в цьому контексті сьогодні набирають великого значення слова Ісуса, котрий колись сказав: “Хто не зо Мною, той супроти Мене” (Мт. 12:30). Тому якогось середнього шляху поміж цими двома, з яким можна було б погодитись, не існує.
Можливо, дехто собі міркує: “Господи, я не проти Тебе, я ж з Тобою не воюю, я лише думаю про те, щоб мені було добре. Господи, я не потребую Тебе. Я не хочу Тобі даремно морочити голову, і Ти також залиш мене в спокою. Давай залишимось друзями”.
Внаслідок цього людина заперечує, що вона, будучи Божим створінням, залежна від Бога, заперечує своє походження від Нього. Цю істину дуже добре висловили святий Іван, а також святий Павло. Вони писали, що ми були створені через Ісуса Христа і для Ісуса Христа. Тому ми не можемо Його відректись. Ми не можемо Йому казати: “Це моє життя. Господи, не втручайся в моє життя! Згода? Краще хай не перетинаються наші шляхи!”.
Людина може спасти свою душу лише тоді, коли молиться і приступає до Святих Таїнств. Це ж заради нашого спасіння в Євангелії сказано: “Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа” (Мт. 28:19). “Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде” (Мр. 16:15-16).