Поклоняйтеся на недобудованому

Найчастіше наші вади не фізичні. Навіть якщо ми маємо фізичну проблему, таку, як у прокажених, подеколи видається, що найбільші в нас дві вади – це брак віри і брак витривалости. Подеколи минуть роки, перш ніж ми побачимо результат. Потрібно триматися своєї візії, попри всілякого роду невдачі, і нам потрібно вірити, що Бог неабияк спроможний визволити нас. І Він визволятиме нас щоразу, якщо ми будемо покладатися на Нього.

Один з найкращих способів покладатися на Бога – поклонятися Йому і хвалити Його, хай якими виглядають ваші обставини. Коли Зоровавель і Неемія повернулися з Вавилону до Єрусалиму, щоб відбудувати стіни Єрусалиму, то почали, звісно, з підвалин. То була важка, дуже важка робота – розчищати щебінь і пересувати велетенські кам’яні плити. І крім того всього, вороги противилися їхньому поверненню. Кожен день був важким, однак неймовірно важливим, тому що вони виконували трішки більше роботи (див. Неем. 7).

Невдовзі вони добудували підвалини. Але ще не звели стіни. Вони ще не поставили запинала, золото і вівтарі. Вони лише заклали підвалини. Ви знаєте, як виглядають підвалини: це лише обрис майбутньої будівлі, і попереду роботи ще чимало.

У той момент люди вирішили перепочити. І що вони зробили? Книга Езри розповідає таке: «А коли клали основу Господнього храму, то поставили облаченних священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів, із цимбалами, щоб славити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя. І відповіли вони хвалою та подякою Господеві, Добрий бо Він, бо навіки Його милосердя на Ізраїля. А ввесь народ викликував гучним покликом, славлячи Господа за основу Господнього дому!» (Езр. 3:10-11).

Люди наробили стільки галасу, викрикуючи й славлячи Господа, що його було чути «аж далеко» (Езр. 3:13). Навіщо так зарано, у процесі відбудови, стільки поклоніння Богові? Поки що це не виглядало чимось дуже вагомим. Пора була непевна й небезпечна, і могло статися чимало подій, що перешкодили б щоденній праці. Чи не було ще трохи зарано починати богослужіння?

Зовсім ні. Імовірно, що якраз богопоклоніння й сприяло тому, що робота тривала. Бачите, вони поклонялися «на недобудованому». Завдяки вірі вони бачили вже завершений храм. Вони хвалили Бога за те, що вже встигли досягти, і покладалися на Нього, що все завершиться, як було замислено.

Якщо ви навчитеся поклонятися «на недобудованому» – коли ще нічого не завершено; коли ви ще далеко до сповнення вашої найбільшої мрії; коли ви ще не бачили, як «підносяться вгору мури», то зможете зберегти свою мрію до того часу, поки вона здійсниться. Так ви виявите свою віру в Бога, Який спроможний подбати про вас аж до кінця. Коли Бог починає щось, то завжди закінчує. Саме за це належить Його хвалити! Поклоніння не може ждати.

Чимало хто вважає, що потрібно чекати на цілковиту перемогу, перш ніж відкрити свої уста й серця в глибокому поклонінні. Але я кажу вам, що один зі способів розбудити свою віру, радість та енергію – поклонятися на підвалинах. Суть ось у чому: «Бо радість у Господі це ваша сила!» (Неем. 8:10). Якщо ви втратите радість, то втратите й силу. Якщо ви втратите силу, то втратите змогу опиратися ворогові. Якщо ви втратите змогу опиратися ворогові, то він пожере вас.

Але якщо ви будете поклонятися Богові, коли перед вами лише каміння підвалин, радість Господа наповнить ваше серце, і чинити опір ворогові буде не так важко. «Спротивляйтесь дияволові, то й утече він від вас» (Як. 4:7). Відчувши, що ваша віра слабне, допоможіть їй, сповнившись радости. Ворог хоче, щоб ви були пригнічені. Сатана хоче, щоб ви піднесли білий прапор. Ворог хоче, щоб ви впали в розпуку, тривогу й фаталізм.

Протиотрута проста – поклоніння і хвала. Запитайте себе: чи може мій Бог? Безумовно, ви знаєте відповідь. Він може скінчити те, що починає, і Він спроможний підтримати вас. Він не покине вас там, де ви є. Він не буде говорити: «Відтепер ти сам собою». Бог не робить цього. Ви можете розраховувати на те, що Він закінчить усе, що починає. Тому хваліть Його, коли ваша візія сповнилася лише почасти. Так, це лише старт – але ви вже біжите до фінішу!

Хваліть Бога повсякчас

Нещодавно я читав про десятилітнє дослідження тисяч родин, де було встановлено, що майже в 90 відсотків випадків щось було негаразд з подружжям, дітьми, фінансами чи ще чимось. Видається, що це типово.

Це означає, що якщо ви належите до тих людей, які можуть хвалити Бога лише тоді, коли все гаразд, то ви обмежите свою хвалу лише 10 відсотками цілого вашого життя. Ви не будете поклонятися Богові тоді, коли справи підуть шкереберть. Не будьте такою особою. Чекання між відтинками досконалости буде занадто довгим.

Поклоняючись на недобудованому, ви зможете поклонятися увесь час, і саме це найкращий спосіб залишатися близьким Йому.

Попередній запис

Ваша проблема – ключ до поступу

Наступний запис

ЧОТИРИ РОГИ