Клімакс і пов’язані з ним проблеми
Одного разу ми із сестрою запитали маму про те, наскільки важко їй було пережити клімакс. Вона щиро здивувалася нашому питанню. Оскільки вона виховувалася в китайській культурі, їй ніколи не доводилося чути про те, що жінки повинні відчувати емоційну травму, проходячи через цю «зміну в житті». Мама вирішила, що таке зустрічається тільки в західній культурі. Вона ніколи не знала, що має боятися втрати своєї сексуальної привабливості, різких змін настрою, безсоння, депресії і подібних симптомів. Мама нічого не чула про те, що її яєчники починають виробляти менше жіночого гормону естрогену, ніж у колишні роки, коли вона могла народжувати дітей. Вона сказала: «Це сталося. От і все». Життя тривало.
Скільки непотрібних занепокоєнь і страхів принесли міфи про клімакс багатьом емоційним жінкам! У цій книзі я не збираюся давати медичні поради і рекомендувати недорогі гормональні пігулки, необхідні для полегшення страждань цього періоду. Для цього існують лікарі.
Я просто хочу сказати, що, хоча наш організм і зазнає фізичні зміни, вони приходять поступово. Попри те, що така значна зміна впливає на нашу особу, вона не обов’язково має асоціюватися з дратівливістю і злістю, які приписують їй міфи.
Те ж саме можна сказати про гістеректомію, тобто хірургічний клімакс. Він може стати необхідним не лише для сорока- чи тридцятирічної жінки, але навіть для молодої дівчини. Це серйозна, але частенько досить проста операція.
Я, як і будь-яка інша жінка на моєму місці, була уражена, коли гінеколог повідомив, що вона мені потрібна. Я повелася так, як ніби отримала звістку про смерть, що наближається: усе життя в одну мить промайнуло в мене перед очима. До цього мені ніколи не доводилося лягати в лікарню. Я знаходилася в чужій країні, поруч не було нікого з членів моєї сім’ї. Я навіть сказала лікареві, що в мене немає часу на операцію.
Але усе минуло на подив добре. Мої рідні навіть написали мені у відповідь на опис моїх забавних подій у лікарні, що, мабуть, їм не варто було так сильно жаліти мене. Але усе минуло добре не лише завдяки смішним випадкам до, під час і після операції. Мені сподобалося, що я отримала можливість подивитися на диво життя іншими очима, відчути доброту лікарів, співробітників і друзів, навчитися повністю довіряти Богові кожну хвилину, більш глибоко поміркувати над сенсом свого існування. Я багато що зрозуміла і дуже вдячна Богові за цей випадок.
Тут я б знову хотіла підкреслити важливість регулярних фізичних вправ. За словами лікаря, я видужала досить швидко. Лікар Чан сказав, що це сталося завдяки сильним м’язам живота! Тому через одинадцять днів після операції я знову могла подорожувати звивистими гірськими дорогами (не завдаючи при цьому шкоди своєму травленню) і проводити місячний табір для лідерів. І хоча я не могла брати участь в усіх студентських заходах і вимушена була проводити семінари сидячи, мені вдавалося устигати за розкладом і не спричиняти незручності своїм колегам.
Я поділилася цією історією зі свого життя, щоб допомогти деяким жінкам позбутися непотрібних страхів. Якщо вона принесе комусь користь, Бог буде прославлений. До речі, перед операцією гінеколог сказав: «Ви краще почуватимете себе і фізично, і морально, коли перестанете кожен місяць втрачати непотрібну кров». Він був абсолютно правий.
Невелика молитва за старість
Літня незаміжня жінка, що написала цю молитву, напевно, була дуже приємною людиною. Мені настільки сподобалися її гострий розум і відмінне почуття гумору, що я тут же поділилася її творчістю з однією подругою. Але Адель не побачила в ній нічого повчального або смішного. Тоді я зрозуміла, що в двадцять три роки їй незрозумілі слабкості середнього віку, які автор описує з такою влучністю і м’яким гумором!
«Господи, Ти краще мене знаєш, що я в’яну і незабаром стану зовсім старою.
Не введи мене в балакучість і позбав рокової звички думати, що мені потрібне щось сказати з будь-якого приводу.
Звільни мене від пристрасного бажання вирішувати усі світові проблеми.
Захисти мої вуста від незліченних повторень найдрібніших подробиць і дай мені крила добиратися прямо до суті.
Я прошу в Тебе терпіння вислуховувати описи хвороб інших людей.
Але не дай мені постійно говорити про свої немочі. З віком їх стає все більше, і разом з ними росте моя любов до нескінченних оповідань про них.
Поясни мені, що іноді навіть я буваю не права.
Допоможи мені бути в міру приємною. Я не хочу бути святою – з деякими з них дуже важко ужитися, але кислий вираз обличчя – один з головних винаходів диявола.
Зроби мене уважною, але не нав’язливою; корисною, але не деспотичною. Було б образливо не використовувати весь величезний запас накопиченої мудрості. Але Ти знаєш, Господи, наприкінці життя хотілося б, щоб у мене залишилося хоч декілька друзів».
І як сказав Даг Хамарскйолд: «Мені б хотілося і далі зростати у твердості, простоті, спокої і доброті».