«Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив! Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте, не робіте твердим серця вашого…» (Пс. 95:6-8).
Найвагоміший досвід сімейного пробачення в Джона пов’язаний із його дідусем Джозефом, який десь з 1890 по 1915 роки мав цегельню на вулиці Плантейшн у Ворчестері, штат Массачусетс. Як розповідають, це був черствий чоловік, який мав у підпорядкуванні багато неотесаних працівників. На жаль, погано ставився він і до своєї дочки Емілі, що вийшла заміж проти його волі. У своєму заповіті він не лише не згадав Емілі, а й відправив більшість її дітей до сиротинця. Ще багато років після того, як учинки діда і його заповіт стали всім відомими, Джону було складно навіть думати про прощення. Він пробував молитися, узявши цеглу з тої вулиці, де була цегельня, але так і не зміг пробачити Джозефа. Більше того, Джону було соромно, що його друге ім’я було Джозеф – на честь його діда.
Тоді Бог використав низку подій, аби йому допомогти. По-перше, Джон почав відвідувати цегельню, а Тереза взялася вивчати її історію. Джон бачив, як добре там була налагоджена робота. Потім Тереза написала про цегельню велику статтю в інтернеті. Кілька місяців по тому Керол, що була однією з правнучок Емілі і жила далеко, прочитала статтю і зв’язалася з Терезою. Ми були вражені. Після смерті Джонового брата ми поїхали на похорон і поминки. Керол підійшла привітатися з Терезою, яка привела її до Джона. Після невеселого знайомства Джон обійняв Керол і попросив у неї пробачення від імені свого діда. Для них обох то була мить зцілення. Що було роз’єднане, то стало цілим. Що було зламане, було відкуплене і вилікуване. На цьому невеликому сімейному возз’єднанні зацарювала Божа милість.
«Маємо в Ньому відкуплення кров’ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, об’явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, для урядження виповнення часів, щоб усе об’єднати в Христі, що на небі, і що на землі» (Еф. 1:7-10).
Здебільшого нелегко пробачити собі, нашим дорослим дітям чи іншим членам нашої сім’ї. Однак це є невід’ємною частиною, якщо обираємо, аби Божа любов була центром сімейного життя. І навіть коли ви не захочете ділитися вашим баченням з вашою половинкою або дорослими синами й доньками, Бог винагородить ваш вибір пробачити і ваші молитви. Подальшу долю наших молитов про пробачення довірмо Богові, коли бачитимемо Його втручання, Його зцілення і виправлення того, що було зруйноване. Святий Дух проявиться новими способами. Ісус провадитиме вас через численні навернення розуму, серця й душі для того, щоб оживити ваше рішення. Бог вірний і позбавляє нас від наших гріхів.
Завершимо ще одним прикладом сімейного пробачення і зцілення. Минув 75-й день народження Річарда, який виявився дуже сумним. Його онука Мета арештували за вживання наркотиків. «Що я маю сказати батькам Мета і всім моїм засмученим дітям?» – роздумував Річард того ранку. І Бог дав йому відповідь. Коли день народження був у розпалі і його дочка підвелася, щоб принести святковий торт, він зупинив її. «Одну хвилинку! – сказав Річард, витягуючи з-під крісла великий пакет. – Спершу ми маємо подбати про Мета». Всі чекали. Тоді він промовив: «Настав час помолитися за Мета». Здавалося, що вони молилися разом, як молода сім’я. І в той момент вони потребували саме цього, – пробачити цьому хлопцеві. Незважаючи на сльози, вони в один голос промовляли до Бога і віддавали Йому свій біль. І коли вони молилися разом, Бог дав їм нові сили.
ПИТАННЯ ДЛЯ РОЗДУМІВ
- Яким є ваше розуміння способів, через які Ісус пробачав людям у Новому Заповіті? Який приклад вас надихає? Що спадає на думку, коли ви замислюєтеся над тим, щоб у молитві попросити в Ісуса прощення і милосердя?
- Що для вас означає пробачити собі? Як цей досвід відрізняється від акту прощення іншим? Що вам треба зробити для того, щоб прийняти Боже милосердя для себе і своєї сім’ї в найдієвіший спосіб?
- Якими є моделі боротьби з гріхами і неправильними вчинками у вашій сім’ї? Яким чином примирення є частиною вашого сімейного життя? Які обставини стають цьому на заваді? Які стратегії використовує ваша сім’я для того, щоб подолати ці перешкоди?