Текст для проповіді: “Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало – аж до сьогодні. Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими; тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє. Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона – Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше – юдеєві, а тоді – грекові. Адже праведність Божа відкривається в ній з віри у віру, як написано: А праведний вірою житиме” (Римлян 1:13-17).
Дорога Церкво!
У сьогоднішньому тексті апостол Павло розповідає нам про своє служіння. Він свідчить, що Євангеліє, яке він проповідує, приносить благословення всім людям, незалежно від їхньої культури та рівня освіти. І, хоча він визнає, що люди можуть негативно реагувати на Добру Звістку з різних причин, це ніколи не позбавить сили саме Євангеліє, яке їм проповідують. Завжди знайдуться люди, які його відкидають. І причини, через які вони його відкидають, насправді, не важливі. Головне, щоб сповіщене було правдивим благовістям та одкровенням віри.
Не треба засмучуватися через те, що деякі люди нас відкидають. Не треба переживати, якщо дехто насміхатиметься над Євангелієм. Якщо ми переймаємося за цих людей, то Дух Святий нагадає: “Любіть ваших ворогів, [благословляйте тих, хто проклинає вас, робіть добро тим, хто ненавидить вас], і моліться за тих, які [кривдять і] переслідують вас” (Матвія 5:44). І якщо ми будемо дотримуватися цього правила, то незабаром побачимо, що серця, які відкидають Євангеліє, раптом почнуть відкриватися йому назустріч. Головне, аби ми виявилися гідними людьми в різноманітних земних обставинах.
Якщо ми є добрим прикладом, за всіх обставин поводимося чесно і порядно, “виявляючи повну лагідність до всіх людей“ (Тита 3:2), тоді навіть супротивники Євангелія, побачать, що воно в нас живе, і це насправді “Божа сила на спасіння кожному, хто вірить”. І Божа сила в Євангелії розкривається завжди як праведність не тільки в нас, а й у тих, хто нас слухає. Тому що віра, яку ми проповідуємо і якою ми живемо, сповнена Духом істини і життя. Якщо ми пізнали любов Божу, то й живемо цією Божою любов’ю, а якщо живемо любов’ю Божою, тоді ми є слухняні Богові і можемо виявити “лагідність до всіх людей”.
Зверніть увагу: коли Господь говорить про милість до всіх, Він каже, що посилає Свій “дощ на добрих і злих” (Матвія 5:45). Є загальна Божа благодать до всіх людей, яка повинна допомогти їм пізнати, що Бог добрий і милосердний. Але вона має межі. Коли йдеться про складні обставини і випробування, Бог завжди робить суворе розрізнення між вірними та тими, хто Його відкидає. Саме тому люди дуже часто ображаються на Бога, називаючи Його несправедливим. Господь же каже, що Він “відплатить кожному згідно з його вчинками: тим, хто настирливістю в добрих ділах шукає слави, честі й нетління, – вічне життя, а сварливим і тим, хто противиться правді, але віддається неправді, – лють і гнів” (Римлян 2:6-8).
Якщо ми покликані виявляти лагідність до всіх людей і навіть любити наших ворогів, це не означає, що ми повинні їх любити так само, як наших близьких родичів чи братів у Христі. Господь усьому призначив власну міру: одна міра милості до всіх людей, інша – до Його обраних. І нас Дух Святий вчить, що ми не можемо дбати про чужих більше, ніж про своїх рідних. Тому що: “Якщо хто про своїх, а найбільше про домашніх, не дбає, той зрікся віри і є ще гірший від невірного” (1 Тимофія 5:8).
Тому зверніть ще раз увагу на мудре повчання Господнє: якщо ви просто не подобаєтеся людям через те, що ви християни, зробіть людям щось добре. Аби вони побачили, що немає причини підозрювати вас. Якщо люди докоряють вам за вашу віру, скажіть їм добрі слова. Згадайте, що якщо диявол засліпив їхні уми, сіючи в їхніх серцях злість, то добре слово може приборкати безпричинне вороже ставлення. Якщо ж люди настільки одержимі ненавистю, що нападають на вас, то Господь каже: “Не кидайте ваших перлин перед свинями” (Матвія 7:6). Ви нічого не зможете зробити доброго цим людям, крім того, щоб помолитися за них. Звичайно, якщо Бог поверне так обставини, що ваш переслідувач опиниться у великій біді або нещасті, і стане вас просити про милість, то нам треба змилосердитися, щоб показати нашому колишньому ворогові Божу ласку. Тому що “гнів Божий з’являється з неба на всяку безбожність і неправедність людей, які правду стримують неправедністю” (Римлян 1:18).
Друзі! У ці часи випробувань ми не повинні піддаватися сатанинському духу ненависті. Найчастіше ненависть використовують для того, щоб маніпулювати людьми. Ми, християни, повинні знати, у чому полягає наш обов’язок на землі перед Богом і людьми. Для нас завжди вищим авторитетом були слова Христа: “коли хто посоромиться Мене і Моїх слів перед цим перелюбним і грішним родом, того і Син Людський посоромиться, коли прийде в славі Свого Отця з ангелами святими!” (Марка 8:38)
Якого б ми не були етнічного походження чи громадянства якої б країни не мали, ми маємо насамперед залишатися християнами. Якщо ми знаємо, що у ворожій країні люди роблять добре, виступаючи за мир, на противагу власному урядові, то ми повинні визнавати, що не можна ображати всіх її громадян лише на підставі їхнього паспорту. Якщо ми є християнами, то маємо розуміти, у чому полягає правда Божа. Ми завжди повинні протистояти злу та насильству. Ми не маємо права брати участь у розпалюванні ненависті.
Павло, який був юдеєм, писав своїм братам-християнам у Римі, що він має поділитися з ними любов’ю Божою та пізнанням Господа. Римські християни мешкали на землях держави, яка пригнічувала і поневолювала юдеїв. Але Павло не відчував до них ненависті, він їх не ображав і не принижував. Віра для нього завжди була вищою за будь-який патріотизм. Лише сила Євангелія здатна змінювати серця людей. І ми маємо цю силу. Усі мають виконувати свій обов’язок, залишаючись при цьому вірними своїм переконанням. Ми повинні бути ведені Духом Святим, а не сатанинськими духами злості та ненависті.
Нехай Господь благословить усіх нас, щоб ми могли навчитися в апостола Павла вірі, мудрості, праведності та любові у Христі Ісусі.
Пастор Владислав Цеханович, 22.01.2023