Я з дитинства любив колекціонувати будь-що. Спочатку це були марки і бейсбольні листівки. Пізніше, коли подорослішав, це були автомобілі, різні предмети, що стосувалися Зорро і Дейві Крокетта, старі педальні машини і довоєнні «Форди». З роками я нарешті збагнув, що процес «полювання» є куди більш захопливим, ніж сама «здобич», що шукати те, що важко здобути, цікавіше, ніж насправді володіти ним.
Є, однак, ще одна важлива річ, яку в гонитві за матеріальними речами нам легко не помітити, – урок простоти.
Згадайте про тих людей, які живуть просто і скромно, які не відчувають потреби «не відставати від інших» і задоволені тим, що мають. У суспільстві часто остерігаються таких людей, та в них є благословення, якого багато американців ніколи не матимуть: благословення жити «без нічого зайвого». Завдяки цьому вони можуть зосередитися на тому, що має справжнє значення і мету в житті.
Саме в простоті, звичайності, зовнішній непримітності життя ми можемо відкривати можливості для святості і ставати незвичайними у звичайних речах.
Усе наше життя складається з повсякденних справ: роботи в домі, купування продуктів, складання одягу, приготування вечері, добирання до роботи і повернення додому. Усе це для нас миті, які можуть стати благодатними, а також можливість почути тихий голос Бога у своєму серці.
У сучасній культурі активності й нагромадження, накопичення занадто багато речей та занять відвертає нашу увагу. Ми перевантажуємо себе справами, беремо на себе надмір зобов’язань і нагромаджуємо навколо себе матеріальні речі. Я ж маю на увазі просте життя, вільне від усього того, що відволікає та спокушає нас сьогодні. У простоті життя ми можемо знайти його глибину. У звичайних подіях ми можемо досвідчити тайну Бога, Його присутність.
Тож як нам позбутися в нашому житті всього того, що відволікає нашу увагу, щоб могти насолоджуватися перевагами простого життя? Почніть з малого: просто зараз озирніться навкруги. Чи бачите ви занадто багато книг і журналів? Віддайте їх іншим. Занадто багато непотрібних речей? Продайте або пожертвуйте їх. Якщо проблема не в захаращенні різними предметами, тоді придивіться до способу вашого життя. Чи не занадто багато у вас різних хобі або чи не витрачаєте ви надмір часу на відпочинок і розваги? Скоротіть їх кількість або тривалість.
Чому простота є такою важливою?
Спробуйте змінити ваше життя від «складного» до «такого, що не виходить за рамки зайвого», відтак «такого, що не виходить за рамки зайвого» – до «простого». Рухайтеся невеликими кроками. Переосмисліть те, чого ви насправді потребуєте, і те, чого ви хочете.
Чеснота простоти є важливою не тільки для нашого життя, а й для нашої віри. Я маю на увазі просту віру, згідно з якою ми щиро визнаємо Бога нашим Господом і Творцем усілякого життя. Чудово це показано на прикладі скаутів, які у вихідні виїхали на природу в палатках. Одного вечора, сидячи біля багаття, їхній ватажок запропонував кожному з них сказати, за що вони вдячні. Почергово кожен дякував за своїх батьків, за ці чудові гори, за друзів. Далі підійшла черга скаута, що був сліпим від народження, і він сказав: «Я вдячний за те, що сліпий». Після тривалої мовчанки один зі скаутів запитав його: «Чому ти вдячний за це?» На що той відповів: «Тому що найперше, що я колись побачу, буде обличчя мого Господа в небі».
Ось це і є простота віри! Просте, однак не позбавлене глибини висловлювання, сказане одним реченням, а не вміщене у величезній кількості книг, може краще передати всю суть.