Підтримка в зціленні_4

V. Молитва в спільноті

Ісус обіцяв: «…поправді кажу вам, що коли б двоє з вас на землі погодились про всяку річ, то коли вони будуть просити за неї, станеться їм від Мого Отця, що на небі! Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них» (Мт. 18:19-20).

Бог наділив молитву в спільноті великою силою. У цьому ми переконалися в найширшому значенні цього слова. Тому ми дуже любимо молитися в спільноті. В такий спосіб збагачуємося, бо дехто має видіння, хтось у цей час має пророцтво, слово пізнання, а всі моляться мовами.

Варто також зазначити, що момент найвищої єдності спільноти – це святкування Євхаристії. Саме тоді зцілення помножуються.

На жаль, є люди, які не усвідомлюють цього і після молитви в спільноті хочуть, щоб над ними ще раз індивідуально помолилися. Ми, зазвичай, їм відмовляємо, бо це означало б, що молитва в спільноті не має ніякого значення.

Підсумовуючи свою позицію, можу ствердити, що існує різниця між молитвою в спільноті і молитвою окремої людини над хворим. Під час реколекцій, які я проводив протягом десяти років, більшість фізичних зцілень сталася під час молитви спільноти. Однак у внутрішньому зціленні більше результатів приносить молитва за кожного окремо. Але і в цьому разі спільнота молиться за кожну людину, яка потребує зцілення. Словом, думаю, що мало окремих людей мають дар зцілення, зате існує багато спільнот, які володіють цим даром.

На одну із зустрічей у Піментел прибуло 15 осіб із сусіднього селища. Вони прийшли прославляти Бога, співаючи й молячись. Це було схоже на паломництво – їхня молитва тривала усю дорогу. Повертаючись додому, ділилися враженнями, що Бог вчинив посеред них, і виявилось, що всі були зцілені. Отже, давали спільне свідчення.

Я з нетерпінням чекаю того дня, коли після молитви за зцілення можна буде свідчити так, як написано в Євангелії: «Всі були зцілені».

VІ. Молитва хворого

Потрібно, щоб хворий молився також. Дуже легко просити за молитву інших, а самому не трудитись. Це нагадує бажання віддати комусь іншому свою білизну для прання, а самому нічого не робити. Такі люди очікують швидкої допомоги, яка б не вимагала від них жодного зусилля. Але глибоке зцілення буває лише тоді, коли ми злучені з Богом, Який очищує й освячує; здійснюється воно в міру того, наскільки ми прагнемо цього з’єднання.

Які чуда ми бачили в людей, що молилися! Коли повіримо в силу молитви, то будемо більше молитися і надавати їй перевагу над діянням. Дехто стверджує, що молитва є тратою часу і нічого не дає. Вони не усвідомлюють того, що найважливіше не те, що ми чинимо, а те, що Бог чинить під час молитви.

Одна жінка в нашому місті постійно наполягала, щоб ми молилися над нею. Коли я зустрічався з нею на вулиці, то намагався її уникати – настільки вона чинила на мене тиск. Якось до нас прибув гість із Сполучених Штатів, щоб провести реколекції в нашій парохії. Після закінчення лекції та жінка, як зазвичай, підійшла до нас і попросила, щоб він помолився за неї. Той чоловік заглибився в молитву і почув внутрішній голос: «Не молися за неї, бо вона безнастанно мучить Моїх слуг». Цей випадок повністю протилежний тому, який стався в Конго. Під час Служби Божої після закінчення реколекцій Господь вчинив багато чудових зцілень. Надвечір люди виходили такі щасливі, ніби зійшли з гори Сінаю, побачивши славу Господню.

Коли всі залишили стадіон, сторож зачиняв ворота і гасив світло. На лавці сиділа жінка з шестирічним сином, а біля них лежали милиці. Сторож сказав їй:

– Прошу, пані, вже йдіть. Все закінчилося, я зачиняю двері.

– Ні, не можу йти, бо мій син ще не зцілений. Я буду далі молитися…

Її вигляд був настільки зворушливий, що черговий дозволив їй залишитись. Жінка молилася ще дві години. О 20.15 її син встав і пішов без підтримки матері при світлі місяця, який своїм срібним променем творив найкращу дорогу.

Попередній запис

Підтримка в зціленні_3

Наступний запис

Підтримка в зціленні_5