Радість у світі смутку

Чому має таке значення те, що Ісус був людиною радости? Це має значення далеко більше, ніж ви навіть собі уявляєте! Можливо, дехто з вас потребує дозволу самому жити радісним життям. Тягар печалі, який ліг на ваші плечі, проблеми зі здоров’ям, родинні проблеми, фінансові питання, внутрішні труднощі і спокуси, про які ніхто більше не знає, – іноді все це настільки пригнічує вас, що ви зрікаєтеся самої ідеї радости. Іноді я відчувала, що могла б ототожнити себе з титулом, яким Ісуса іменує Ісая; я могла назвати себе «Кей Ворен, скорботна жінка». Можливо, цей титул пасує нині й вам, і ви також можете додати його до свого імени. Багато хто з нас готовий жити життям печалі, однак не обмежує себе ним і все одно вибирає життя радости.

Так, Ісус страждав, але ми не можемо обмежитися цим. Ми не можемо допустити, щоб тільки від цієї істини залежало те, як ми будемо поводитися і що будемо говорити про Нього. Ісус мав причину витерпіти все те, що Він витерпів. З цієї причини Він допустив, щоб Його били до крови і катували. Послання до євреїв 12:2 дає нам змогу зазирнути за лаштунки того, чому Ісус допустив те, що сталося: «Замість радости, яка була перед Ним, перетерпів хреста».

То що ж це за радість була перед Ним? Яка радість була такою повною, такою втішною, такою глибокою, що Він готовий був витерпіти такі страшні знущання? Ви – та радість, що була перед Ним! Я – та радість, що була перед Ним! Він страждав, щоб мати змогу примиритися з вами. Зі мною. Коли люди плювали на Нього, учні покинули Його і всі глумилися з Нього, Він думав про радість. Коли Його бичували, коли той вінець з тернини жорстоко насадили на Його голову і коли Він висів на хресті, Він витерпів усе це, чекаючи на радість піднести нас Богові. «Ось вона, Отче; Я повернув її Тобі». Радість відновлення зруйнованих стосунків, змога повік жити з нами разом… саме ця радість була перед Ним, і саме на неї Він чекав, будучи прибитим до хреста.

Христос знав, що сповнить те доручення, яке дав Йому Бог на землі, тільки тоді, коли витерпить зречення, зраду, тортури і смерть. Однак, добре знаючи, що чекає на Нього, Він все одно вирішив сміятися, розповідати жарти, качатися з дітьми по землі, вибудовувати глибокі стосунки, осмислено працювати і пізнавати радість.

Ісусове життя – це приклад того, як дві залізничні рейки зливаються в одну. Він показує нам, як побачити радість, радість, що час від часу поринає в темряву. І заради тієї радости Він витерпів найбільші страждання, які тільки є на світі.

Ось що розповідає мені Ісусове життя: навіть попри нестерпний тягар, біль і труднощі – усю вагу світу на наших тендітних плечах – ми можемо відчувати радість. Ісусове життя нагадує мені, що радість можлива, хоч там що. Його життя дає мені змогу прагнути для себе радісного життя у світі, повному журби.

МОЛИТВА

Дякую, що показав мені, Ісусе, хто Ти, що Ти Спаситель, сповнений радости. Ісусе, дякую Тобі за те, що, вмираючи на хресті, Ти таїв у Собі радість нового єднання зі мною. Заради тієї радости Ти допустив, щоб Тебе катували й убили. Заради тієї радости Ти дав мені змогу перебувати в стосунках з Тобою. Дякую, що Ти узяв на Себе мій гріх, мою непокору. Дякую, що Твоє життя показує мені, як потрібно жити. Завдяки Тобі я знаю, що навіть у своїй журбі я можу пізнати благословення, радість і сміх. Навчи мене, що означає вибирати радість. Молюся в ім’я Ісуса, людини радости. Амінь.

Попередній запис

Радість у Його ділах

Наступний запис

Як віднайти новий спосіб мислення