РОЗДІЛ 10: ГРІШНИКА ВІД ГРІХА ВІДВЕРНУТИ – ЇЇ СЛОВА

Я грішна людина

Під час Хресної Дороги, коли ви зустрічаєтесь зі Страстями Христовими, подивіться на Хреста. Я можу знайти свої гріхи на Хресті… Ми можемо бути грішниками з гріхом, і ми можемо бути грішниками без гріха. Чи ви справді любите Христа? Чи ви можете зустрітись зі світом? Чи ви цілком переконані, що «ніщо не зможе нас відлучити від Нього?» (Рим. 8:39) Поріж мене на шматки і кожен шматок буде Твій.

*

Бачите, Блудний Син зміг повернутись до свого батька тільки тоді, коли він сказав: «Устану, і піду я до батька свого, та й скажу йому: Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе… Недостойний я» (Лк. 15:18-19). Він не міг сказати своєму татові: «Вибачте», доки він не зробив цього кроку: «Я піду». Він знав, що в його домі панує любов, доброта, що його батько любив його. Зробімо це сьогодні: встаньмо і підімо до Отця, і скажімо йому, що ми недостойні бути тут, належати Йому.

*

Якими не схожими на [Ісуса] ми є. Як мало любові, як мало співчуття, як мало прощення, як мало доброти, що ми не гідні бути близько до Нього, входити в Його Серце. Оскільки Його серце досі відкрите, щоб пригорнути нас. Його Голова досі в терновому вінці, Його руки прибиті до Хреста сьогодні. Дізнаймось: «Чи цвяхи не мої? Та сплюнута слина на Його обличчі не моя? Яка частина Його Тіла, Його розуму постраждала через мене?» Не з тривогою чи страхом, але з лагідним і сумирним серцем, дізнаймось, яка частина Його Тіла [страждала], [які саме] рани завдані моїм гріхом. Не йдімо самі, але вкладімо свою руку Його. Він тут, щоб пробачити сімдесят разів по сім, як тільки я усвідомлюю, що мій Отець любить мене, Він покликав мене в особливий спосіб, дав мені ім’я, я належу Йому з усіма моїми нещастями, моїм гріхом, моєю слабкістю, моєю добротою… я Його.

Таїнство милосердя

Якою великою і ніжною є любов Отця, що дав нам Таїнство милосердя, ми йдемо грішниками з гріхом і повертаємось грішниками без гріха. Яка ніжність Божої любові! Якби ми тільки дозволили Йому любити нас. «Не бійся – я прикликав тебе твоїм ім’ям, ти – мій. Води (гріха) тебе не затоплять, вогонь (пристрасті) не обпалить тебе. Ти цінний для Мене. Я люблю тебе. Я записав тебе в себе на долонях. Ти – Мій» [з Іс. 43:2; 49:16].

*

Початок святості – це добра Сповідь. Ми всі грішні. Є святість без гріха, але ми маємо стати грішниками без гріха. Я грішниця з гріхом. Коли я добре висповідаюсь, я стаю грішницею без гріха. Як я стаю грішницею з гріхом? Коли я з власної волі кажу те слово, як щось підказує мені: «Не кажи». Саме тому ми маємо Сповідь. Я сподіваюсь, ви добре користаєте зі Сповіді щотижня.

*

Сповідь важлива для Ісуса, як вона важлива для нас. Це об’єднана дія: Ісус і я. Так як у Святому Причасті: Ісус і я. Я не можу бути прощена без Ісуса. Ісус не може пробачити, якщо я не кажу [своїх гріхів]. Важливіше ніж настанови Матері чи настанови Сестри – це одна добра Сповідь. «Я піднімусь і піду до Отця».

Чи я добре сповідаюсь?

Чи я добре сповідаюсь? Перевірте свої сповіді. Чи я роблю їх зі справжнім бажанням, зі справжньою щирістю – розповісти все так, як є, чи я кажу: «п’ятдесят-на-п’ятдесят», приховуючи щось чи усуваючи щось? Диявол дуже розумний. Ісус сказав: «Не бійся». Є щось, що турбує тебе, розкажіть це в Сповіді, і як тільки ви це розкажете, більш не думайте про це зовсім, бо іноді за багато місяців, диявол ходить за нами, і він ламає нашу любов до Сповіді. Її мета – не бути тортурою.

*

Сповідь – це Ісус і я, більше нікого. Сповідь – це прекрасна дія великої любові. … Ми не вимірюємо нашої любові смертним гріхом чи буденним гріхом, але коли ми падаємо, Сповідь є для того, щоб нас очистити. Навіть якщо є велика прогалина, не соромтесь, йдіть як діти.

*

Сповідь є тільки усвідомленням гріха. Ніколи не відкладайте Сповіді, якщо ви вчинили свідому дію… Який прекрасний дар. Саме тому Сповідь не може бути використаною для пліток, але щоб усвідомити гріх: з власної волі я дала відсіч, з власної волі я дала речі без дозволу. Як маленька дитина, як Блудний Син, йдіть і скажіть це в Сповіді, ніколи не приховуйте, інакше за життя воно вас з’їсть.

*

Щоразу, коли ви падаєте, йдіть до Сповіді і скажіть: «Вибач». Бог – милосердний Отець і Він пробачить вам. Диявол не може рухати мене чи чіпати мене навіть найменшою мірою, поки я не скажу: «Так». Тому не треба мого боятись.

*

Не соромтесь і не думайте: «О, що отець подумає про це?» Отець є там, щоб забрати у вас ваші гріхи. Ми розповідаємо наші гріхи Богові і отримуємо прощення від Бога. Бог забирає наші гріхи. Ми маємо бути прості, як діти: «Я встану і піду до мого Отця». І що робить Бог? «Несе одіж, перстень, сандалі, годоване теля» … і бачите величезну радість. Чому? Тому що «бо цей мій син був мертвий і ожив» [Лк. 15:22-24]. Так само й нам, але ми повинні мати ту простоту дитини і йти до Сповіді.

*

Не створюйте скрупулів (постійних вагань) у своєму розумі… Якщо помилково ви допустите цю «насолоду» – йдіть до Сповіді, й пам’ятайте: Боже милосердя дуже-дуже велике. … Бачите велич Божої любові – Марія Магдалина, Маргарет Кортона, святий Петро, святий Августин. До святого Петра Ісус сказав: «Чи ти любиш Мене?» [Ів. 21:15] Це є умова. Ніколи не кажіть: «Завтра», не грайте з чистотою. Диявол скаже вам: Не переживай про це. Мати тобі це все казала. Мати не знає. Я знаю краще. Ти людина, ти будеш відчувати ту насолоду». Незважаючи на спокусу, ствердно скажи: «Я не хочу». Бачите Марію Горетті: «Померти – так, грішити – ні». Свята Агнеса: «Померти – так, грішити – ні».

*

Навіть якщо ми впали і вчинили гріх нечистоти, майте сміливість піти до Сповіді. Свята Маргарет з Кортони була як повія, велика грішниця, але щоб довести, що справді Бог простив її, кожного року на свої іменини її тіло стає повним і цілим. Добре висповідайтесь і все. Ніколи, ніколи, ніколи не думайте про це! Просто скажіть: «За ці і всі гріхи мого життя, особливо за гріх нечистоти, я перепрошую», – на знак покори.

Ісус омиває наші гріхи

Для чого робити загальну Сповідь? Не через те, що я сумніваюсь, а для того, щоб провести цей зв’язок, щоб усвідомити, наскільки добрим Господь Бог був до мене – доброту Божу. … Ми робимо свою щиру і покірну Сповідь не священикові, а Ісусові.

*

Наскільки чистим має бути священик, щоб лити Найціннішу Кров на мене, щоб омити мої гріхи. Як прекрасно, що священик має казати: «Це Моє Тіло». Ви ніколи не повинні сумніватись у цих словах: «Я прощаю тобі, відпускаю тобі». Навіть якщо священик є поганим священиком, він має владу прощати тобі і відпускати тобі.

*

У той момент, коли Отець каже: «Я відпускаю тобі» Ісус приходить й омиває наші гріхи. Найцінніша Кров Ісуса ллється на душі, щоб очистити нас і очистити наші душі.

Стояти перед Ісусом, як та грішна жінка

Перед тим, як ти лягаєш спати… чи ти насправді дивишся на Хрест? Не в уяві. Візьми хрест у свої руки і медитуй… Чи я є як маленька пташка, яка намагається витягти ту маленьку колючку? Чи я маю співчуття? Ісус мав співчуття до грішників. Та грішна жінка, що стояла перед Ісусом і Ісус не засуджував її [Ів. 8:11]. Це є Сповідь. Я також потребую, щоб мені пробачили. Сповідь це ніщо інше, як стояння перед Ісусом, як та грішна жінка, бо я впіймала себе в гріху.

Сповідь має бути справжньою радістю

Святий Ігнатій мав у свідомості як правило – Сповідь – вияв нашої потреби в прощенні, не знеохочення. Сповідь не була введена в Страсну П’ятницю, а в День Воскресіння, тому це засіб радості. Вона не була прийнята як тортура, а як засіб радості.

*

Один священик, який є письменником сповідається щодня. Я запитала його: «Що ви розказуєте?» Він каже, що написавши, він перечитує і виправляє [те, що він написав], однак іноді він читає задля задоволення чи гордості. Тому він йде до Сповіді. Кардинал Сін з Маніли – святий чоловік сказав мені: «Я сповідаюсь практично щодня. У будинку архієпископа є багато священиків, тому ловлю будь-якого з них». Бачите, сестри, Сповідь має бути справжньою радістю. Я не повинна занедбувати Сповіді. Занедбання – це одне з того, з чого нам треба сповідатись. Я маю йти до Сповіді з любов’ю, бо я маю нагоду очистити мою душу, стати чистою. Сповідь – це зустріч з Богом віч-на-віч. Коли я помру, я маю стати перед Богом віч-на-віч, але тепер я маю шанс піти до Нього з гріхом і піти без гріха.

Ми маємо усвідомлювати свою грішність

Закхей [Лк. 19:1-10], хотів побачити Ісуса і пробував багато шляхів. Він не міг Його побачити, аж поки не прийняв того, що він малого росту, і це привело його до наступного кроку – прийняти приниження, щоб вилізти на дерево і показати всім людям, що він малий. Люди були здивовані, що такий поважний чоловік виліз на дерево, щоб побачити Ісуса. Закхей був низького зросту, а для нас наша грішність – це наш малий ріст. Ми повинні усвідомити це, пішовши до Сповіді, як грішник з гріхом, і вийти як грішник без гріха.

Попередній запис

РОЗДІЛ 9: У СУМНІВІ ПОРАДИТИ – ЇЇ ПРИКЛАД

Наступний запис

РОЗДІЛ 10: ГРІШНИКА ВІД ГРІХА ВІДВЕРНУТИ – ЇЇ СЛОВА_2