РОЗДІЛ 14: МОЛИТИСЬ – ЇЇ СЛОВА

Кожен Місіонер Божественної Любові молитиметься, цілком довіряючи себе Божій люблячій опіці над нами. Наша молитва буде молитвою маленьких дітей, чутливою посвятою, глибокою пошаною і простотою.

Зверніться до Нього

Поверніться, кажу, поверніться до молитви у своєму житті. Моліться. Можливо, ви не можете молитись довгі молитви, але моліться. Зверніться до Нього: «Мій Боже, я люблю Тебе». А Він любить нас так чуйно, що це записано у Святому Письмі, навіть якщо мама забуде свою дитину, що стається сьогодні через аборт. Мати забуває свою дитину. «Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе! Отож на долонях Своїх тебе вирізьбив ЯЧерез те, що ти став дорогий в Моїх очах, шанований став, й Я тебе покохав» [Іс. 49:15-16; 43:4]. Це слова Святого Письма для вас і для мене. Тому, попросімо, попросімо нашого Господа, щоб беріг нашу сім’ю цілою, беріг радість від любові один одного, беріг ваше серце, єдине серце сповнене любові в Серці Ісуса.

З чого все починається? Зі спільної молитви

Щоб змогли любити нелюбленого, щоб змогти дати любов у своєму серці небажаному, нелюбленому, без опіки, [нам потрібно почати любити] вдома. З чого це все починається? Зі спільної молитви. Оскільки плодом молитви є поглиблення віри. Тоді я вірю, що справді усе, що я роблю я роблю для Самого Бога. Поглиблення віри. А плодом віри є любов, Бог любить мене, а я люблю свого брата, свою сестру. Немає значення якої ти релігії, немає значення якого кольору твоя шкіра, немає значення, в якому ти місці, мого брата і мою сестру створив Сам Бог – тією самою рукою. І тоді плодом цієї любові має бути дія, має бути служіння, я щось роблю. І тому, молімось, щоб внести молитву в нашу сім’ю. Моліться разом, насправді майте сміливість щось зробити красиве для Бога, і те, що ви робите один одному, ви робите для Бога.

Внесіть молитву у вашу сім’ю

Прекрасно думати про те, що Бог любить мене, що я можу любити вас і ви можете любити мене, як Він любить вас. Який чудовий Божий дар! Навіть убогі люди є даром Божим для нас. Який ми маємо привілей, справжні споглядальні монахині в серці світу. Тому навчімось молитись. Навчайте дітей у ваших школах, як молитись. Сім’ї, вчіть своїх дітей молитись. Оскільки, там де є молитва, є любов. Там, де є любов, є мир. А сьогодні більш ніж будь-коли ми потребуємо молитись за мир. І пам’ятаймо, що діла любові є ділами миру, радості, ділення.

*

Де все починається? Вдома. І як ми почнемо любити? Молитвою. Внести молитву у своє життя. А молитва дає завжди чисте серце. Чисте серце може бачити Бога. Якщо ми можемо бачити Бога один в одному, природно – ми любитимемо один одного. Саме тому, важливо, внести молитву в сім’ю. Оскільки сім’я, що молиться разом – залишається разом. І якщо ми залишаємось разом, природно, що ми любитимемо один одного так, як Бог любить нас. Тому, це дуже важливо допомогти один одному молитись.

*

Ніколи раніше, не було такої сильної потреби в молитві як сьогодні. Я думаю, що всі проблеми світу мають свій корінь у сім’ї, яка не має часу на дітей, на молитву і не проводить спільно час.

Присвятіть час молитві

Я чула, що тут, у сім’ях, є багато страждання, бо діти б’ють батьків і батьки б’ють дітей. І знову ж таки, я кажу моліться. Внесіть молитву у своє життя, у свою сім’ю. Будьте матір’ю своїм дітям. Присвятіть час на це. Коли дитина приходить зі школи, чи ви вдома? Чи ви вдома, щоб обняти дитину? Чи ви вдома, щоб любити дитину? Чи ви вдома, щоб допомогти? Чи ви зайняті, що у вас немає часу глянути на свою дитину, навіть усміхнутись вашій дитині, і дитина ображається… це факт.

Любий Боже, дякую Тобі

Ось молитва дітей за своїх батьків і спільно з батьками:

Любий Господи,

Дякую за нашу сім’ю, за батька, за матір, які люблять нас чуйно, за те, що можемо ходити до школи, вчитись і зростати, щоб ми могли служити людям, які потребуватимуть нас. Бережи радість любові в наших серцях. Дай нам любити батька і матір, братів і сестер, вчителів і всіх, хто нам зустрічаються по життю. Бо люблячи їх, ми любимо Тебе. Тоді наші серця завжди залишатимуться чистими, і Ти зможеш перебувати в наших серцях. Будь ласка, завжди бережи нас чистими і святими, такими, як ти створив нас. Бережи нас завжди гарними, до кінця нашого життя. І приведи нас одного дня до Твого Дому, щоб жити з Тобою вічно в небі.

Нехай Бог благословить вас.

У весільний день

Зробіть таку постанову на ваш весільний день, що ви зможете дати один одному щось прекрасне. Найкрасивіше, що можна дати – це дати незаймане серце, незаймане тіло, незайману душу. Це найбільший дар, який хлопець може подарувати дівчині, і дівчина може подарувати хлопцеві.

*

Є хтось, за кого ми всі повинні молитись – це наша молодь, щоб радість любові приносила їм радість жертви. Це жертва, яку вони мають навчитись розділяти разом. І якщо було допущено помилку, майте сміливість прийняти дитину і не знищити її. Тому що це – гріх, це вбивство. Той гріх є більшим гріхом – зруйнувати образ Божий, зруйнувати найкрасивіше творіння Боже, яке є життям. І сьогодні, коли ми є разом, молімось. Молімось один за одного, щоб ми могли любити Бога, як Він полюбив нас. Тому що Бог запропонував кожному з нас і Він пропонує нам на все життя, вірну, особисту дружбу в ніжності і любові. Ми всі переживаємо це в нашому житті – настільки Бог любить нас. Зараз наша черга дати на все життя, вірну, особисту дружбу Йому через наші відносини між собою, з молитвою перш за все в нашій сім’ї. Поверніться знову до дитини, поверніться знову до сімейної молитви.

Принаймні пів години на день на одинці з Богом

Тільки Господь обрав вас бути лідерами і вказувати шлях. Однак, той шлях повинен бути вказаний з великою повагою, великою любов’ю. Я б сказала, я думаю, що якщо ви політики б проводили принаймні, принаймні півгодини щодня в молитві наодинці з Богом, я думаю це б вказало вам шлях, це дасть вам можливість будувати відносини з народом.

Якщо ми проводимо час на одинці з Богом, тоді це очистить наші серця, тоді ми матимемо світло, і ми матимемо можливість відноситись до народу з любов’ю і повагою. Ми переконані, що плодом молитви є завжди глибока любов, глибоке співчуття і вона завжди зближає нас з іншими. Тоді ми знаємо точно, як провадити наш народ.

Будь ласка, збудуйте мечеть

Я пам’ятаю, кілька років назад, коли президент Ємену попросив, щоб наші сестри приїхали до них. Мені сказали, що впродовж багатьох-багатьох років там не було публічної каплиці, публічної Служби Божої, [не було] публічно відомо, що є особа така як священик впродовж багатьох-багатьох років. Тому, я сказала президентові, що дуже радо дам йому сестер, але без священика, без Ісуса, ми не приїжджаємо. Тому вони мали проконсультуватись зі священиками. І вони прийняли позитивне рішення. Це мене дуже вразило. Коли прибули священики, був уже Вівтар, був Кивот, був Ісус. І тільки священик міг принести туди Ісуса.

Після того, уряд збудував нам монастир. Тоді ми поїхали туди, щоб дбати за вуличних людей, помираючих, відкинутих. Сестра попросила урядовця, який спонсорував будівництво: «Чи ви можете подбати, щоб одна кімната була зроблена дуже гарно, бо там буде перебувати Ісус?» Красива – наша каплиця. А урядовець запитав Сестру: «Сестро, розкажіть мені, як збудувати римо-католицьку церкву саме тут». Він мав на увазі: «Маленьку Каплицю» і замість того, щоб сказати: «Каплицю», він сказав: «Римо-католицьку церкву».

І вони збудували каплицю дуже гарно. Вона є там. Сестри є там. І вони попросили нас зробити відкриття і дати цілу гору, щоб реабілітувати прокажених. Є багато, дуже багато прокажених. Тому ми пішли, щоб оглянути місце і я побачила відкриту могилу з запахом гниття тіл.

Я не можу передати того, що я бачила. Я подумала: «Ісусе, як? Як ми можемо тебе залишити таким?» Я прийняла те місце. Якщо б ви поїхали зараз, ви б побачили зовсім інше місце. Вони самі мусульмани, жодного католика, я попросила одного з багатих людей: «Вони – всі мусульмани. Вони потребують молитись. Будь ласка, збудуйте мечеть для них». Чоловік здивувався, що я католицька сестра, прошу про таке. Однак, він збудував найкрасивішу мечеть для людей. Ви, знаєте, ті прокажені, вони повзуть, повзуть, щоб дістатись туди і помолитись. І тоді, коли ту мечеть відкрили, він повернувся до мене і сказав: «Даю вам слово, наступне, що я тут збудую, буде католицька церква для сестер». Це прекрасні приклади голоду людей, найубогіших з убогих, неосвічених, небажаних, нелюблених, відкинутих, забутих – вони голодні Бога.

Моліться, щоб Бог вберіг світ

Під час мого візиту до Нагасакі ми перш за все будемо молитись. Я їду туди молитись з людьми, а також відвідати людей, побачити людей. Так само як і я прибула сюди. А також побачити стільки там є страждання, до сьогодні, через використання тієї бомби. Це може трапитись знову. Тому нам треба молитись, щоб Бог вберіг світ, вберіг кожного з нас від такого жахливого руйнування.

Сьогодні Бог ще використовує наше страждання

Мабуть, була причина, чому Бог обрав саме це місце. Землю Мучеників. Це було подвійне мучеництво. Я думаю сьогодні Бог ще використовує страждання людей і через їхнє страждання, через їхню молитву, буде досягнуто миру. І саме ми маємо молитись сьогодні, щоб Бог вберіг не тільки Японію, але цілий світ від жахливого і страшного страждання, яке більшість людей в Японії уже бачили. Тому молімось. Тільки молитва може здобути ласку, щоб запобігти тому, щоб ця проблема прийшла у світ.

Велика потреба в молитві і жертві

Я думаю, що сьогодні ми також втратили [свою] жертовність. «Сьогодні, помирає той чоловік. Він не хоче перепросити в Бога, я молитимусь за нього і здійснюватиму жертви за нього» – цього вже немає.

*

Наша країна і наші люди є у великій потребі молитви і жертви. Будьте щедрими. Здійснюйте покуту з великим запалом і моліться, багато моліться. Глави наших держав знають свої обов’язки, ми маємо молитись за них, щоб вони здійснювали свій обов’язок зі справедливістю і гідністю. Помолімось за тих усіх, які зустрілись зі смертю, щоб вони спочили в мирі. Помолімось за тих усіх, які залишились оплакувати своїх спочилих. Помолімось за всіх сестер і священиків, які зустрілись з труднощами, за наших сестер, щоб вони всі були сміливими й щедрими та приймали усі жертви з усмішкою. Вчіть убогих людей робити це. Цим ми найбільше допоможемо нашій державі.

Попередній запис

РОЗДІЛ 13: СУМНОГО ПОТІШИТИ – ЇЇ ПРИКЛАДИ_2

Наступний запис

РОЗДІЛ 14: МОЛИТИСЬ – ЇЇ ПРИКЛАД