Розділ V

У Бога є університет. Це невеликий заклад. Мало хто туди поступає, і ще менше тих, хто його закінчує. Насправді таких одиниці.

Бог заснував цей заклад, бо немає скрушених людей. Зате є декілька інших видів: ті, хто проголошує себе Божою владою… і такими не є, і ті, хто називає себе скрушеним… але таким не є. А ті, хто вважає себе Божою владою, але не скрушений, – божевільні. На жаль, у Бога є і такі люди, які заповнюють простір між цими двома видами, їх величезна кількість, але скрушених – майже нікого.

Чому ж так мало учнів у святій Божій школі скрухи і підпорядкування? Бо усі ті, хто поступив, мають пройти через біль. І, як ти вже, напевно, здогадався, Бог найчастіше вибирає нескрушеного правителя, щоб спрчиняти біль. Давид колись був учнем цієї школи, а Саул – обранцем Божим, що скрушував Давида.

Чим більше безумним ставав цар, тим краще розумів Давид, що Бог поставив його в палаці під істинною владою.

Влада царя Саула – істинна? Так, Богом обрана влада. Обрана для Давида. Нескрушена влада – так. Але проте Божественна в присвяченні.

Так, таке – можливо.

Давид зітхнув, поставив себе під владу безумного царя і рушив далі стежкою свого земного пекла.

Попередній запис

Розділ IV

Наступний запис

Розділ VI