– Існує такий епізод із життя св. Йоана Віаннея, коли до нього приходить жінка і, плачучи, розповідає, що її чоловік скоїв самогубство і що вона дуже боїться, щоб він за цей вчинок не був засуджений. І тоді Святий відповів їй, що чоловік в останню хвилину пожалів за це. Що Ви, отче, можете сказати про тих, які скоїли самогубство. Яка чекає їх доля?
– Думаю, це можливо, що вони жаліють. Я особисто вважаю слушним те, що зараз Церква чинить. Коли я був хлопцем, у той час самогубці були позбавлені обряду поховання в храмі. Тоді його труну не вносили до храму. Натомість у наших часах побутує вже зовсім інша думка – Єдиним Суддею є Бог. За всіх померлих ми молимося, навіть за тих, які скоїли самогубство. Їх також вносимо до храму. За них також відправляється Свята Меса, і ми молимося за них. Лише Бог є Суддею.
– Чимало людей, особливо серед молоді, коять самогубство. Який може бути вплив диявола на прийняття ними такого розпачливого рішення?
– Правдою є те, що диявол старається довести людину до розпачу, а потім і до самогубства. Для цього він доводить їх до такої форми розпачу, яку я називаю одержимістю. Людину переслідують нав’язливі думки, яких не можна жодним способом позбутися. Такі думки не дають ані заснути, ані займатися будь-чим. Через це людина постійно почувається погано. І депресивний стан настільки поглиблюється, що врешті вона вчиняє самогубство. За цим стоїть сатана. Тому у випадку одержимості я пропоную екзорцизми.
Сатана може довести людину до стану крайнього розпачу і підштовхнути до рішення про самогубство. Тоді така людина винна в скоєному вчинку. Однак на сто відсотків ми не впевненні в тому, наскільки великою є її вина. Бо немає самогубства, яке би не було усвідомленим вчинком.
– Чи можемо говорити про те, що стан свідомості таких людей у момент скоєння самогубства був до певної міри обмежений?
– Можемо так сказати. Однак знаємо, що Господь Бог осуджує кожну людину окремо, згідно з його схильностями, інтелектом, здобутим життєвим досвідом. Тому не можна сказати, що той, хто скоїв самогубство, йде до пекла. Так стверджувати не можна.
– Багато сімей живуть у стані постійного неспокою за долю своїх близьких, що скоїли самогубство.
– Це важке питання, на яке я вже намагався відповісти. На жаль, мені зустрічались сім’ї, де були часті самогубства. У такій ситуації варто задуматись, чи члени такої родини не страждали якоюсь формою психічної хвороби. Через це вони могли коїти самогубства.
– Я особисто знаю одну особу, яка з великим болем розповідала мені про самогубство брата, батька, а пізніше сина її брата. Ця особа живе в стані постійного страждання через несподівану втрату близьких людей, оскільки боїться, що вони можуть бути засуджені.
– Ми не можемо цього підтвердити. Але я можу сказати, що є такі родини, в яких існує схильність до скоєння самогубства, особливо тоді, коли хтось вже раніше скоїв його, наприклад, дядько або батько. Тому можна сказати, що попередньо скоєні самогубства в родині стали для когось ніби заохоченням до скоєння наступного самогубства.
– Чи особа, яка коїть самогубство, робить це за участі злого духа?
– Думаю, що так. Завжди, коли є гріх, там присутня диявольська підказка. Але спокуса з боку диявола не обмежує людину повністю. Господь не дозволить, щоб нас спокушували понад наші сили. Тому не можемо сказати, що пропозиція і підбурювання з боку диявола настільки сильні, що людина зовсім позбавлена власної волі. Натомість хтось не має вповні своєї волі, бо не зовсім усвідомлює свої дії і перестає користуватися розумом. Отже, якщо, можливо, хтось доходить до такого стану, коли не контролює свої вчинки, тоді його вина не є цілковитою.
– Чи те, про що Ви, отче, говорите, може заспокоїти родину самогубця?
– Так. Вважаю, що якщо хтось вирішить зробити щось подібне, то він не зовсім свідомий того, що робить. Тому ми маємо все це довірити Божому милосердю і молитися за таких людей. Я переконаний, що вони потребують молитви.
Нав’язливі думки
– Є люди, що мають нав’язливі думки і не можуть їх позбутися.
– Звичайно, що і в цій ситуації є дія злого духа. У таких випадках можна молитися екзорцизмами, щоб звільнити людину від нав’язливих думок.
– Є особи, які не можуть звільнитися від нав’язливих думок, образів, спогадів, почуття вини. Вони відновлюють у пам’яті скоєні гріхи, які вже визнали в таїнстві сповіді. Це викликає в них постійний стан неспокою.
– Такі люди, без сумніву, живуть у стані постійного страждання. Однак існує спосіб, щоб їм допомогти. Їх треба заохочувати, щоб вони довірились Богу, молитися за них, говорити їм про Божу доброту, а також прищеплювати в них позитивні думки. Для цього варто вказувати на знайомих їм людей, які, окрім того, що мають важкий життєвий досвід, оптимістично налаштовані і живуть повноцінним життям.
Отже, вони потребують допомоги інших. Натомість у цьому випадку я не бачу впливу диявола. Це радше випадки, які виникають унаслідок природних причин.