У віці приблизно вісім років дитина отримує своє «перше причастя» (яке французи ще називають «особистим причастям» або «маленьким причастям»). У віці одинадцяти-дванадцяти років дитина підростає, вільно приймає рішення, перетинає період становлення власної особистості, а отже, і віри. Саме в цей момент християни святкують «проголошення віри» – обряд, який іноді називають «урочистим причастям». У цей момент дитина урочисто причащається хлібом і вином – Христовими Тілом та Кров’ю. Вона засвідчує, що є і хоче бути в єднанні з Богом і зі всіма вірними. У зв’язку з цим дитину просять сказати перед усіма (тобто «проголошувати»), як для неї є важливими стосунки з Богом. Поволі дитина дорослішає і стає відповідальною.
У християнських родинах рішення про хрещення дитини часто приймають батьки. Вони хочуть дати своїй дитині все, що вважають найкращим. У день проголошення віри вже сама дитина робить свій вибір як віруюча людина.