Сьогодні це слово не може охопити всіх течій і рухів окультизму, тому введена інша термінологія: “нові рухи релігійні і магічні”. Згідно церковних документів, в цих рухах можна розрізнити чотири оптації (вибори):
- Відмова від Церкви (Христові кажу “так”, Церкві – “ні”);
- Відмова від Христа (Богові кажу “так”, Христові – “ні”);
- Відмова від Бога (релігії кажу “так”, Богові – “ні”); коли не залишається нічого трансцедентного (що виходить за межі), людина сама для себе стає богом, що ні від кого не залежить і нікому не підпорядковується.
У “Консисторі надзвичайному” (квітень 1991 р.) сказано: “Понад 10 тисяч релігійних рухів – це також діяльність злого духа, навіть якщо люди про це не здогадуються ”, бо диявол – це той, хто ділить.
Проблема сект стає все серйознішою. Наприклад, у Латинській Америці щодня від 6 до 8 тисяч католиків відходять від Церкви і вступають до сект, а в Італії, пропорційно до кількості населення, є найбільша кількість Свідків Єгови, пророцтва яких позбавлені будь-якого сенсу. Скажімо, вони вже не раз передрікали кінець світу, який мав статися у 1874, 1914, 1925, 1975, 1986 роках, але так і не стався. Та, незважаючи на це, рух Свідків Єгови поширився в усьому світі і продовжує розвиватися. Чому?
Та тому, що у світі панує страх, і держави не дають жодних гарантій стабільності громадянам. У людей стільки проблем, а священики не завжди хочуть їх уважно вислухати. Тому, шукаючи відповіді на питання, люди звертаються до магів, ворожок, цілителів, провидців, гуру, окультистів, і штовхають їх на це проблеми, які так чи інакше треба вирішувати. Якщо людина зустріне когось, хто її уважно вислухає, вона може потрапити до секти, а для християнина це означає шукати спасіння поза Спасителем, шукати істини поза єдиним Учителем.
Що в такому випадку повинна робити Церква? Намагатися збагнути, яку допомогу надає людині секта, що людина в ній шукає і що знаходить такого, чого немає в Церкві. Дослідження, проведені в різних частинах світу, свідчать про те, що люди шукають у сектах любові, дружби, розуміння, допомоги, співчуття, захисту, безпеки. Виникає питання: чи традиційна спільнота парафіяльна дає усе це людині? Якщо ні, то не треба дивуватися, що стільки людей переходить у секти.
Великого поширення набула і так звана нова релігія. Ті, що її сповідують, приймають теологічні і моральні ідеї, несумісні з християнством. Скажімо, понад чверть італійців вірять у реінкарнацію (перевтілення), що несумісне з пропагованим християнством воскресінням. Велику загрозу становлять також сеанси спіритичні, ворожіння на картах, індивідуальні з’яви. Усе це випливає здебільшого з повного незнання Біблії і науки Церкви. Хочуть усі релігії узгодити між собою, стверджуючи, що вони рівні. Не бачать нічого аморального в розлученнях, абортах, дошлюбних статевих стосунках. Але кульмінацією людської підступності і відходу від Бога є сатанізм. Розрізняють два його види: сатанізм безособовий і такий, що свідомо протиставляє себе Богові. У багатьох системах світоглядних і, зокрема, в Нью Ейдж, диявол не вважається особою – людина протиставляє себе Богові своєю аморальністю і не визнає жодних обмежень. Часто вона робить те, що хоче, вважаючи себе вільною від Бога, непідвладною жодному законові і жодному обов’язкові. Саме такою хоче бачити людину окультизм – неконтрольованим володарем природи і космічних сил, які існують поза простором і часом.
Друга форма сатанізму, яка визнає диявола особою, протилежною до Бога, значно поширеніша й існує здавна (скажімо, культ ІІІіви в Індії – це культ сатаністський). Диявол стверджує, що він сильніший за Бога і може зробити людину щасливою, дозволяючи їй скуштувати забороненого плоду. Але за це вимагає поклоніння собі, свого культу, своїх священиків і своїх жертв, про що свідчать “чорні богослужіння”, наруга над Найсвятішими Тайнами, принесення в жертву підлітків, дітей і тварин. Відомо, що в Італії існує чотири великі секти сатаністів, до яких входить біля 600 груп прихильників диявола. Виникає питання: чому він має такий великий вплив на молодь, а також на людей старшого віку, які розчарувалися в житті і не змогли себе реалізувати повністю? Та тому, що обіцяє владу, багатство і насолоди. Але якщо людина молиться і перебуває в ласці Божій, у тенета диявола вона не потрапить.
Біблія не вчить нас боятися злого духа: було би безглуздям боятися того, кого переміг Христос. Біблія вчить нас боятися гріха й усього, що може згубити душу. У першому посланні Івана Богослова читаємо: “Ми знаємо, що кожен, хто народився від Бога, не грішить, бо хто народився від Бога, той себе береже, і лукавий його не торкається” (1Ів. 5:18). Очищені Кров’ю Христа, відроджені Духом Святим, захищені Дівою Марією, ми не повинні боятися, але повинні бути вірними слову Господа. Священики, вчителі і батьки повинні нарешті подивитися правді у вічі: комп’ютерні ігри, важкий рок, анімаційні фільми сприяють вкоріненню сатанізму.