Результат такої битви був відомим – на яку би сторону не став ангел, його рішення було незмінним. Бунтівники дуже добре усвідомлювали наслідки свого вибору. Якщо б вони вибрали Бога, то вічно перебували б у Божій присутності; якщо б вони вибрали себе, відокремившись від єдиного джерела доброти і світла, то опинилися б у темряві, назавжди загрузнувши у своїх стражданнях.
Кожен ангел мав повне бачення випробування і його наслідків.
Вселенські бунтівники почали боротьбу за власну думку, власні права й уподобання, зробивши вибір, який незмінно виявив їх волю.
У міру того, як розгорялася боротьба, Люцифер ставав більш непохитним. Було б несправедливо, якби Слово прийняло людську подобу і залишалося Богом. Людська природа слабка й обмежена, і Всевишній не мав права приймати таке несправедливе рішення. Якби Слово стало людиною, все людство отримало б можливість називатися дітьми Божими. Але чи ж не Люцифер найвеличніший з усіх ангелів? Чи не його розум вищий від усіх інших? Так, саме він, Люцифер, повинен стати Господом і Царем ангелів і людей.
Він не поклонятиметься Втіленому Слову. А найбільшим ударом для Люцифера було те, що Слово мало прийняти на себе людську плоть, щоб все людство отримало можливість досягти великих висот святості, перевершивши деяких ангелів. Так вони стануть братами, бо матимуть одного Отця.
Люцифер і його прибічники не приймуть такого приниження. Це ж несправедливо! Адже це вони були результатом першої години творчих сил Бога. Вони не поділяться цими плодами з тими, хто прийшов об одинадцятій годині!
Архангел Михаїл став на захист Бога. «Тільки Бог один святий, – пояснював він, – тільки Бог один Всемогутній. Він може чинити все, що забажає». Невже Люцифера охопила заздрість, тому що Бог вирішив виявити милосердя до тих, що прийшли пізніше, – тих, чиї розумові можливості були нижчими за ангельські?
Чи не важливішим було, щоб прославився Бог, а не вони, чисті духи? Хіба не дозволено Богові дати стільки, скільки Він забажає, бо ж тільки з Нього одного бере початок усяке добро? Усі вони вийшли з порожнечі, і їм навіки належало віддавати Богові подяку за найменші милість і славу.
Ні, це було не приниження, а правда, і для тих, хто тримався правди, у цьому не було ніякого приниження. Чи не возвеличилося б Боже милосердя рішенням піднести людей до гідності дітей Божих і згодою на те, щоб Його Син став одним із них?
У розпалі битви ангели різних чинів стали визначатися: одні погоджувалися з архангелом Михаїлом, інші – з Люцифером. Аргументи Люцифера були дуже переконливими, і він «змів третину зір із Неба та й кинув додолу» з собою (Об. 12:4).
Чим довше тривала битва, тим глибше вкорінялися позиції обох сторін, допоки Люцифер не сказав: «Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого» (Іс. 14:13). На це останнє богохульство архангел Михаїл відповів вигукнувши: «Хто як Бог! Нині настало спасіння, і сила, і Царство Бога нашого, і влада Христа його» (Пор. Об. 12:10). Сам Ісус Христос розповідає нам, що було далі, коли одного дня апостоли мірялися силою, і Йому пригадалася сцена, якою завершилася небесна битва. Він же сказав апостолам: «Я бачив того сатану, що з неба спадав, немов блискавка» (Лк. 10:18).
Ангел світла став сатаною – ангелом пітьми. Його гордість була брехнею, і Син Божий одного разу говорив до тих, які наслідували сатану: «Ваш батько диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зо свого, бо він неправдомовець і батько неправді» (Ів. 8:44). Коли ці духи назавжди поставили свою волю вище Божої, народилася гординя і з’явилося пекло. Вони довіку горітимуть у вогні заздрощів, гніву, ненависті та гордості, а іскри ненависті цього вогню охоплять також інших. І ті вічно горітимуть з думкою, що Бог вчинив несправедливо.
Архангел Михаїл та інші духи, які виступили за правду і славу Всевишнього, сподобилися райського блаженства. Вони побачили Того, за Кого відважно боролися. Свою волю вони завжди ставили в залежність від Бога – і перебували в радості та мирі. Усі ангели Світла разом заспівали: «Свят, свят, свят Господь, Бог Вседержитель, що Він був, і що є, і що має прийти!» (Об. 4:8).
Наші приятелі і порадники
Із моменту свого падіння ангел пітьми переховувався на землі в пошуках Сина Жінки. Він, напевно, думав, що здобув перемогу, коли йому вдалося вселити в душу Адама та Єви гордість і бунт. Яким же було його здивування, коли Бог змилосердився над ними і знову нагадав йому про Жінку та плід її лона. Ненависть до Бога змусила його шукати знищення всіх душ, покликаних до переживання радості в Царстві Небесному – того, котре він утратив.
Незважаючи на падіння, він зберіг свій рівень розумових здібностей і всі сили, властиві його природі, саме тому може спокушати, обманювати і переслідувати людей, щоб у такий спосіб назавжди позбавити Бога слави.
У Своїй безмежній доброті Бог не залишив нас у нерівній боротьбі, бо це ж те саме, що звести разом дитину та Ейнштейна. Зі Свого безмежного милосердя і справедливості Бог подбав про те, щоб дати кожному з нас ангела-хоронителя, який в усьому був би рівним тому злому духові, що постійно намагається завдати нам поразки.
Цей ангел є нашим особистим ангелом, бо ж і апостол Петро у своєму посланні пише: «Ваш супротивник диявол ходить, ричучи, як лев, що шукає пожерти кого» (1Пет. 5:8). Ми справді потребуємо одного з цих славних духів, щоб боротися за свої душі. Ця боротьба така ж реальна, як повітря, яке ми вдихаємо, але точно така ж невидима.
Чи Ісус об’явив нам цих ангелів-хоронителів? Знаємо тільки те, що одного разу Він сказав Своїм учням, що якщо вони не стануть як діти, не ввійдуть до Небесного Царства. Інакше кажучи, вони повинні відрізнятися дитячими простотою і щирістю, щоб належати Йому (Пор. Лк. 18:1-4).
Власне, Він мав на увазі, що поки апостоли не володітимуть цими рисами, не зможуть увійти в Царство Боже. Пам’ятаючи про це, Він продовжив розмову говорячи: «Стережіться, щоб ви не погордували ані одним із малих цих; кажу бо Я вам, що їхні Анголи повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі» (Мт. 18:10).
Молитва
Святий архістратиже Михаїле й усі святі ангели, захищайте нас від пасток злих духів. Вселіть у наш розум думки про покаяння і любов, випросіть нам із престолу Всевишнього дар Духа Святого і ясне відображення Ісуса в наших душах.