Суддів 6-8
Після смерті Ісуса Навина ізраїльський народ дуже швидко припинив шанувати Господа. Євреї зробили собі бовванів із золота й каменю та вклонялися їм. Господь розгнівався на це і дозволив, щоб вороги напали на ізраїльтян і зробили їх своїми рабами.
Тільки опинившись у скрутному становищі сини Ізраїля згадали про істинного Бога і, покинувши своїх бовванів, почали благати Господа про допомогу і милість до них.
Коли люди сповідують свій гріх, тобто визнають свою провину перед Господом, Він прощає їх і знов відповідає на їхні молитви.
Так сталося й з народом ізраїльським – Бог почув їхнє розкаяння. Як саме Господь визволив Свій народ? Зараз ви дізнаєтеся.
Серед синів ізраїлевих був собі один юнак, якого звали Гедеон. Одного разу, коли він допомагав по господарству – молотив зерно у виноградному чавилі, ховаючись від ворогів, йому з’явився Ангел Господній і промовив: «Господь із тобою, хоробрий юначе!» Гедеон дуже злякався, побачивши поряд із собою ангела. «Якщо Господь із нами – відповів Гедеон, – то чому Він нам більше не допомагає? Від наших батьків ми чули про дивовижні справи, які чинив Господь, коли виводив народ з Єгипту. А тепер схоже Господь покинув нас, віддавши до рук Мідіяна, ворога нашого».
Тоді Господь сказав Гедеону: «Я буду з тобою, і ти легко переможеш цілий народ мідіянітян. Так легко, наче це не народ, а одна людина».
Для Гедеона почути таке було настільки незвично, що важко було в це повірити. Але Господь дав Гедеону переконливу ознаку, що буде саме так, і юнак повірив, що Господь із ним.
Тієї ж ночі Господь сказав Гедеону: «Розбий той жертовник, який твій батько збудував для ідола Ваала. Біля того жертовника росте дерево, яке нечестивці вважають за святиню – зрубай його і, збудувавши Мені жертовника, принеси на ньому в жертву семилітнє теля».
Гедеон любив Господа і був вірний Йому. Він відразу ж встав, взяв з собою ще десять своїх слуг та зробив усе, як наказав Йому Господь. Разом зі слугами він обережно вийшов із дому і пішов темними вулицями села. Вони йшли так тихо, що ніхто з жителів не помітив, як вони вийшли з села. Недалеко від села, на пагорбі під деревом стояв вівтар, збудований на честь ідола Ваала. Щоранку жителі села приходили сюди, щоб принести жертву ідолу. Піднявшись на пагорб, Гедеон разом зі слугами взявся до роботи: вони зруйнували вівтар Ваала і зрубали дерево, а натомість збудували новий жертовник Господу. Зробивши все це, вони повернулися додому.
Вранці, коли жителі прийшли на пагорб, щоб принести жертву ідолу, вони побачили зрубане священне дерево і зруйнований вівтар. Замість цього люди побачили новий вівтар, на якому було принесено в жертву теля. «Хто посмів зруйнувати вівтар?» – гнівно вигукували жителі села. Довідавшись, що це справа рук Гедеона, вони шукали його, щоб убити.
Тоді натовп побіг до Гедеонового батька. Люди вимагали від нього, щоб видав їм свого сина. Батько був людиною мудрою і любив свого сина, тому сказав: «Чому це ви заступаєтеся за Ваала? Якщо він – Бог, то нехай сам заступиться за себе!» Слова ці сподобалися жителям села. Але їхні очікування не справдилися, адже з Гедеоном так нічого й не сталося.
У той час вороже військо мідіянітян та амаликитян переправилося через Йордан і стало табором неподалік, у долині Ізреел.
Тоді Дух Господній зійшов на Гедеона, і він скликав військо вірних Богові синів Ізраїля. Переконавшись, що Бог дасть перемогу Гедеону з трьомастами найсміливішими воїнами, вони дочекалися ночі, щоб у темряві напасти й розбити ворожий табір.
Бог дав мудрість юнакові, й той вигадав, як можна таким нечисленним військом перемогти мідіянітян. Кожному зі своїх воїнів Гедеон дав в одну руку сурму, а в іншу – смолоскип, схований у глиняний горщик. Коли три сотні мужів оточили табір з усіх боків, Гедеон крикнув: «Меч за Господа та за Гедеона!» – і засурмив щосили у свою сурму й розбив глечика, в якому був схований смолоскип. Так зробили всі його триста воїнів одночасно.
Мідійці, які собі солодко спали й нізвідки не чекали біди, з переляку прокинулися й побігли врозтіч, натомість воїни Гедеона стояли кожний на своєму місці. Коли мідіянітяни повибігали зі своїх наметів і побачили всюди палаючі смолоскипи, вони почали говорити один одному: «Ми оточені великим військом». У темряві й паніці вони почали вбивати один одного, думаючи, що це ізраїльтяни. Інші ж мідіянитяни панічно тікали, хто куди. Бог був з Гедеоном й ізраїльтянами, тому таким чудовим чином дісталася їм перемога.
О як же народ був вдячний Богові! Але… це тривало недовго. Згодом люди знову почали забувати свого Бога і вклонятися своїм ідолам.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому над синами Ізраїля запанували вороги?
- Кому Господь доручив визволити народ від ворогів?
- Як Гедеон вчинив із жертовником Ваала? Як відреагували на це прихильники Ваала?
- Як Гедеон переміг велике військо мідіянітян?