Для чого потрібні друзі?
Шукайте компанії тих, хто на вашій життєвій дорозі «прямує з вами в одному напрямі», і немає значення, де саме вони перебувають у своїй подорожі. Шукайте тих, хто прагне чинити в житті добро, і поділіться з ними своєю вірою. Як сказано в Біблії, «як гострить залізо – залізо, так гострить людина лице свого друга» (Прип. 27:17).
Як я виявляю терпеливість і смирення?
У нашій мандрівці ми не самотні. Долаючи такі звичні для нашого життя злами та повороти, маємо нагоду побудувати духовні дружні стосунки з іншими людьми. Духовна дружба ґрунтується на однакових поглядах щодо питання віри, прагнення розпізнати своє покликання, місію і сенс життя. Водночас ми приймаємо те, де наші супутники у своїй подорожі зараз перебувають, а не намагаємося спрогнозувати, де би вони могли бути. Такі стосунки не мають обмежуватися лише тими людьми, з якими нам приємно спілкуватися. Нам слід вийти на діалог також із людьми бідними, самотніми, відкинутими, замкненими в собі й озлобленими, які є частиною нашого суспільства. Простягніть їм руку дружби, щоб осяяти їх вірою.
Що є похвального в терпеливості і смиренні?
Нехай ваш список пріоритетів виглядає так: перше місце – Бог, друге місце – ваші ближні, третє – ви. Можна навіть сказати: «Бог на першому, другому і третьому місцях», бо Його присутність у наших взаєминах з іншими людьми є так само необхідна, як і в нашому особистому житті.
Окрім часу, коли ми спимо, наше життя щодня наповнюють різні обставини та люди, які дають нам нагоду виявити терпеливість і покору. А що більше ми вправляємося в цих чеснотах, то певніше тримаємося нашого курсу й виявляємо в собі якості Бога.
Чи легко це? Аж ніяк. Зростання в чеснотах терпеливості й смирення подібне до занять спортом: вимагає старань, але дає свої результати. Що більше зусиль ви докладаєте для виконання певної фізичної вправи, то сильнішими стаєте. Тож нам слід серйозно поставитися до того, щоб кожного дня зростати в цих особливо необхідних чеснотах.
Хто сьогодні потребує вашої допомоги?
Шукайте можливості настановити когось чи дати комусь пораду, особливо підліткам і молодим людям. Виявіть їм увагу добрим вчинком, спробуйте допомогти бодай одній людині. Бути добрим означає здобути перемогу над егоїзмом і навчитися виявляти увагу, розуміння, співчуття до інших, чинити добрі діла.
- Плодом тиші є МОЛИТВА.
- Плодом молитви є ВІРА.
- Плодом віри є ЛЮБОВ.
- Плодом любові є СЛУЖІННЯ.
- Плодом служіння є МИР. (Мати Тереза)
Спілкування з людьми не завжди дає нам відчуття миру, але ми знайдемо його, якщо наші стосунки будуть продиктовані служінням, що йде від серця, закоріненого в Христі.
Нехай інші люди будуть для вас щоденною реальною нагодою, щоб вправлятися в найважливіших чеснотах у житті – якостях Христа. Тоді зможемо краще пізнати Бога і себе. Ми побачимо, які сфери нашого життя вдосконалюються від взаємодії з нашими ближніми, а також стане помітним наш поступ в уподібненні Ісусові.
Як давно ви спілкувалися з літніми людьми?
Підтримуйте стосунки з людьми похилого віку, причому не тільки з тими, що є членами вашої сім’ї, а також з тими, кого рідні та знайомі покинули в будинках для перестарілих і реабілітаційних центрах. Черпайте з їхніх мудрості та життєвого досвіду. Ми багато чого можемо навчитися на прикладі їхніх життєвих випробувань, невдач та успіхів. Вони передають нам багату спадщину минулих часів, простішого життя у світі, куди менш несамовитому, ніж сьогодні.
Важливо виявляти до них терпеливість, особливо до літніх членів вашої сім’ї. Інколи нам слід виявити до них стільки ж (якщо не більше) терпіння, скільки й до наших дітей. Вправляння в чесноті терпеливості допомагає стати постійним у наших взаєминах, переживати менше емоційних перевантажень і розвивати самовладання. Це спосіб навчитися утримувати напружені ситуації під контролем. У стосунках із досить юними та вже літніми людьми – саме завдяки терпеливості і спокою ми можемо відображати світло Христа і Його любов до інших.
Чи добре марно витрачати час?
Так, я справді заохочую вас витратити трохи часу… на зустріч із другом. Хороший друг – це людина, з якою ви можете просто піти погуляти без жодної конкретної мети, приводу чи подальших планів. Не забувайте також і про членів вашої сім’ї!
Як зробити життя зрозумілішим?
Марнування часу насправді не є втратою чогось. Це використання дару часу без перенасичення його деталями, без обмеження його планами, з часткою спонтанності та креативності. Часом у такі моменти ми виявляємо Божу присутність у простих, звичайних аспектах життя. Що простіше, то краще!
Чи пам’ятаєте ви простоту вашого дитинства? Йо-йо, велосипеди і бейсбольні м’ячі. Комікси, вестерни, чорно-білі телевізори. Прості іграшки, про які через стільки років згадую з теплом (та за якими час від часу скучаю).
Це звичайні уривки життя, які я зберігаю в пам’яті як використані з користю. Вони формують нас і передвіщають, ким ми станемо. Якщо ми зважатимемо на прості, звичні, повсякденні речі, що наповнюють кожен наш день, то зможемо кріпнути у вірі та цілком віддати себе тому, що має найбільше значення.
Шукайте того, що не складне, а просте для розуміння. Саме заплутані ситуації вимагають нашої щоденної уваги, часто відволікаючи від найголовнішого в житті. Орієнтація на якомога більшу кількість простих інтересів, подій і зв’язків дасть змогу значною мірою насолодитися вільним від будь-яких графіків часом, який ми маємо в нашому розпорядженні (або який ми собі можемо вивільнити).