10) Дуже боюся, що одного дня моє майбутнє подружжя розпадеться. Свого часу я пережив розлучення батьків, бачив, як це відбувається, на прикладі своїх дядьків і тіток. Це дуже важкий досвід для будь-кого. Я волів би ліпше не одружуватися, ніж пройти через це. Чи можна якось убезпечитися від розлучення вже сьогодні?
Ти не єдиний представник свого покоління, який боїться, що його подружжя виявиться невдалим. Але сім’ю запланував Бог, а не ми, й вона далі залишається чудовою інституцією.
Мало того, твердження, що подружжя приречені на невдачу, є хибним. Шістдесят один відсоток мешканців Сполучених Штатів – це люди, які живуть у подружжях, двадцять три проценти ніколи не одружувалися, вісім – овдовіли й лише вісім – розлучилися. Сімдесят п’ять відсотків родин, які мають дітей, – це повні сім’ї. Незважаючи на те, що чуємо про зруйновані сім’ї, більшість із нас не походять з таких родин, і це робить нас щасливими.
Однак ми всі маємо бути свідомі того, що подружжя є дуже крихким і тендітним зв’язком. Якщо хочемо, щоб воно тривало до кінця життя, маємо дбати про нього й оберігати його. Якщо не робитимемо цього, воно всохне, як рослина без води. Природною для всіх речей у всесвіті тенденцією є чергування ладу й хаосу. Якщо сьогодні купиш новий автомобіль, він почне вже нищитися дорогою додому. Твоє тіло почало вмирати від моменту народження. У кожному помешканні раз на кілька років треба робити ремонт. Навіть сонце поступово згасає.
На світі немає нічого, що само собою переходило б від хаосу до стану впорядкованости й ладу, якщо задля досягнення такої мети не докласти зусиль, не використати сили розуму и енергії. Це правда, що не узгоджується з теорією еволюції, котра є лише системою тверджень, згідно з якими речі самі прямують до досконалости, без допомоги й розумного втручання ззовні. Це суперечить усім спостереженням і дослідженням.
Біблія описує занепад усесвіту та його мешканців. Ось що каже про це цар Давид: “Колись землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук, позникають вони, а Ти будеш стояти… і всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, і минуться вони… Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчаться!” (Пс. 102:26-28).
В инших віршах ідеться про прокляття, яке лежить на землі та її мешканцях. Можемо назвати ці рядки “законом знищення”. Богослови вважають прокляття наслідком гріха, який своїм корінням сягає непослуху Адама і Єви в Едемському саду. Бог сказав Адамові, що якщо він з’їсть плід із дерева пізнання добра й зла, то напевно помре. Коли Адам не встояв перед спокусою, Творець сказав: “…Проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся” (Бут. 3:17-19).
На мою думку, “закон знищення” стосується й подружжя. Людськими взаєминами керує той самий принцип. Цілком природною для людей є тенденція віддалятися одне від одного. Саме це відбувається, коли чоловік і дружина занадто зайняті або не мають бажання підтримувати взаємної любови. Якщо вони не проводитимуть часу в романтичній атмосфері, щось цінне почне вислизати їм з рук. Звичайно, ніхто з них не бажає, щоб так діялося, але нищівна сила завдасть остаточного удару, якщо вони не зроблять нічого, аби захистити своє кохання.
11) Що ще може зробити людина, яка хоче вберегти своє подружжя від руйнування?
Чоловіки й дружини повинні постійно повертатися до романтичних стосунків, які колись були між ними. Обом потрібно трохи веселощів і сміху, бо инакше їхнє життя буде нудним і гнітючим.
Кілька років тому в нас з Ширлі дійшло до того, що ми не знали, як разом розважатися. Врешті-решт вирішили, що треба щось міняти. І ось, коли прийшла зима, ми спакували в авто свої речі й поїхали в одне чудове місце. Провели там вихідні, катаючись на лижах, ласуючи різними стравами й радіючи і забавляючись. Иншого разу цілу ніч просиділи біля каміна, в якому потріскували дрова, а ми розмовляли і слухали нашу улюблену музику. Ми знову почувалися так, як колись.
Якщо хочеш, аби твоє подружжя було сповнене життя й радости, присвяти йому трохи уваги. Підливай цю рослинку, постав її на світло, й вона почне рости. Якщо ж засунеш її в темний куток й не поливатимеш, то можеш бути впевнений – довго вона не проживе.
12) Мій хлопець мало розмовляє зі мною. Він дуже тихий і несміливий. Чи це назавжди? Я хотіла б, щоб він розповідав мені про свої почуття й думки.
Твоє запитання нагадало мені історію про одного дванадцятилітнього хлопця, який завжди мовчав. Його батьки, брати й сестри були впевнені, що він не вміє говорити, бо ніколи не чули від нього жодного слова. Та одного дня мати поставила перед ним тарілку супу, й хлопець почав їсти. Та раптом відсунув її від себе й сказав:
– Яка гидота, я не їстиму цих помиїв
Усі були шоковані. Хлопець промовив ціле речення! Всі обступили його, а батько запитав:
– Чому ти раніше нічого не говорив?
– Бо до цього часу все було смачне, – відповів син.
Можливо, твій хлопець також одного дня здивує тебе цілим потоком слів, хоч я і сумніваюся в цьому. Несміливість – це ознака темпераменту, яка, зазвичай, не змінюється впродовж усього життя. Дослідження свідчать, що приблизно в 15 відсотків дітей, так само, як у твого друга, генетично запрограмований інтровертизм, і більшість із них будуть такими усе життя. Виявляється, що деякі люди народжуються балакучими й галасливими, а инші такими, що воліють не ділитися своїми думками. Твій хлопець, очевидно, належить до другої групи.
Якщо ти хочеш вийти за нього заміж, то сподіваюся, що зробиш це, усвідомлюючи, який у нього характер. Імовірно, тобі не вдасться його змінити. Багато жінок закохуються в сильних і мовчазних чоловіків, а потім упродовж цілого життя страшенно невдоволені тим, що їхні обранці не хочуть з ними розмовляти.
Ти маєш знати, що чоловіки від природи більш мовчазні, ніж жінки. Їм, зазвичай, важче ділитися своїми почуттями й думками. Пересічний чоловік упродовж дня промовляє двадцять п’ять тисяч слів, а його дружина за той самий час – близько п’ятдесяти тисяч. Тож коли він прийде додому, вже вичерпавши свій ліміт, то вона ще має в запасі тридцять сім тисяч слів. Це дратує дуже багатьох жінок. Але, на жаль, так воно є.
13) Я доволі мовчазний хлопець. І був таким завжди. Моя проблема в тому, що не хочу таким бути, та я не вмію розмовляти з людьми. Мені стає зле, коли инші очікують, що я маю щось сказати. Чи ти не міг би дати мені кілька порад, які допомогли б мені висловлюватися?
Можу допомогти тобі зрозуміти основні принципи спілкування. Уяви собі, що стоїмо один навпроти одного на відстані близько двох з половиною метрів. Ти тримаєш у руці чотири тенісні м’ячики. Одного з них кидаєш мені. Та я, замість того, щоб повернути тобі цього м’яча, чекаю, що кинеш мені наступного. Врешті-решт усі чотири опиняються в моїх руках. Потім стоїмо й дивимося один на одного, думаючи, що ж нам робити далі. Гру закінчено.
Добре спілкування схоже на гру, під час якої люди кидають одне одному м’ячики. Одна особа кидає якусь ідею або коментар иншій, а та повертає отримане назад. Але якщо друга людина не зробить цього, то гра закінчиться. Обидва гравці почуватимуться незручно й волітимуть якнайшвидше розійтися. Проілюструю це таким чином:
Припустімо, що мій син повернувся зі школи, і я запитав його:
– Як було сьогодні в школі?
– Все гаразд, – упіймав м’яча мій син і не повернув назад. Більше не маємо про що говорити, поки на поставлю йому наступного запитання, тобто не кину наступного м’ячика.
Та якщо мій син відповість:
– У мене був вдалий день, бо я отримав відмінну оцінку за письмову роботу з історії, – син упіймав м’ячика й повернув його, то я в такому разі зможу поставити наступне запитання:
– Чи була важка? – або – Чи ти довго готувався до неї? – або – Можу посперечатися, що ти гордишся собою.
Якщо мій син відповість “так”, знову зупинить гру. Щоб підтримати розмову, мусить докинути до неї щось конкретне, наприклад:
– Була важка, але я все знав. – У такому разі наша гра триватиме далі.
Сподіваюся, ти вже зрозумів, що мистецтво спілкування з людьми, по суті, дуже просте. Воно полягає в киданні м’ячиків партнерові й отриманні їх назад. На жаль, діти й підлітки зловживають тим, що не повертають назад кинуті їм м’ячі, – особливо під час розмов з дорослими. Вони обмежуються дев’ятьма вбивчими для спілкування словами чи висловами: “Сумніваюся”; “Може”; “Я забув”; “Що?”; “Ні”; “Так”; “Я так думаю”; “Хто – я?”; “Це він зробив”.
І кінець розмови.
У твоєму майбутньому подружньому житті замало буде лише повертати м’ячики своєї дружини. Вона сподіватиметься від тебе чогось більшого: хотітиме знати, чи добре тобі з нею, про що ти мрієш, які в тебе стосунки з Богом тощо. Маєш навчитися висловлювати свої думки, хай і не станеш великим оратором. Я радив би тобі прямувати саме в цьому напрямі, а не постійно твердити: “Я такий, і крапка”. Твоя дружина, мабуть, теж докладе зусиль, щоб розговорити тебе.
Саме таким і повинно бути добре подружжя.