Суттєві відмінності

Зняття сексуального напруження в чоловіка щоразу супроводжується відчуттям великої й автоматичної приємности.

Жінки переживають свою статевість зовсім інакше, ніж чоловіки. У них інший підхід і психічне налаштування до неї, вони мають щодо цієї сфери цілком інші очікування. Жінки також реагують на інші збудники, але з іншою, ніж чоловіки, швидкістю й інтенсивністю.

 

Тут не місце для того, аби детально розглянути цю темою, а отже, обмежимося тим, що наведемо загальні, відомі й незаперечні факти. Здоровий чоловік готовий до співжиття мало що не на замовлення. Для цілого акту – від “думки” до зняття напруження через викид назовні рідини зі статевими клітинами (сім’явилиття) – достатньо кілька хвилин.

Лише приємність?

Після кожного зняття напруження виникає відчуття приємности. Навіть у такій простій ситуації, коли добігаємо до автобуса – боячись, що він утече, – й встигаємо на нього, ми переживаємо полегшення й радість. У чоловіка легко виникає дуже сильне сексуальне напруження, отож і полегшення й радість після його зняття є великими. Настільки великими, що багато чоловіків уважають, що саме це і є основною метою, виправданням і достатньою причиною того, щоби розпочати статеве співжиття. Чимало з них керуються в житті саме такими мотивами й міркуваннями.

Відмінності

Зауважмо, що співжиття відбувається назовні чоловічого тіла. Його тіло не зазнає жодних біологічних наслідків – вони повністю переходять на жінку. Тож для жінки співжиття означає (чи, принаймні, повинно означати) щось зовсім інше. По-перше, відбувається всередині її тіла. Внаслідок цього в неї виникають різні побоювання, опір і страх, коли психічні умови є, на її думку, невідповідними для співжиття, навіть якщо ця “невідповідність” буде результатом лише її суб’єктивних відчуттів.

Чоловіча нетямущість

Мало того, що чоловік ніскілечки в цьому не тямить, то ще й не вірить жінці, яка висловлює свої побоювання. А остаточно підтверджує свою повну нетямущість, яка межує з крайньою пасивністю й безпорадністю, коли каже: “Якщо я можу, то ти теж повинна могти”. Цілком абсурдне твердження, яке – що найгірше – на практиці призводить до драматично негативних наслідків.

Перший раз

Жінка особливо боїться, коли вступає в статеві стосунки вперше, адже саме тоді настає той єдиний і неминучий момент, коли руйнується її дівоча пліва. На жаль, часто жінки, під тиском чоловіків, погоджуються на цей перший раз за поганих для себе умов. Негативні наслідки цього факту, згідно з психологічним законом першого статевого контакту, залишаються на все життя. Нерідко молода жінка, охоплена сильними почуттями, сама не може оцінити, чи умови є добрими, чи, все ж таки, поганими. З одного боку, хотіла б, а з іншого – боїться.

Що заборонила би доньці

У цьому випадку може допомогти певна розумова вправа, яка, певною мірою, дає змогу подивитися на власні почуття й емоції з відстані та прийняти мудре рішення. Вона полягає в тому, що жінка, почуття якої ось-ось можуть вийти з-під контролю, замість того, аби гадати, що їй самій робити, повинна запитати себе: “Що я порадила би своїй доньці, якби через скількись там років вона опинилася в аналогічній ситуації?” Виявляється, що, дозволяючи самій собі робити різні – скажімо відверто – дурниці, жінка за жодні скарби у світі не хотіла би, щоб її донька коли-небудь чинила щось подібне. Ба більше, обурювалася б і звинувачувала її в невдячності за ті зусилля, яких вона доклала, виховуючи її, й у тому, що завдає болю матері, котра її народила. Так само й молодий чоловік, який дуже прагне позашлюбних стосунків і налаштований мати їх, усе ж, незважаючи на все це, здатний визнати, що свого сина не намовляв би до цього, а свою доньку хотів би від цього вберегти.

Попередній запис

Еротика й порнографія

Наступний запис

З жіночого погляду