Труднощі в пошуках і знаходженні Божої волі

Добрий вибір стану життя не захищає нас від помилок у прийнятті рішень в інших важливих справах: у духовному, моральному, сімейному й професійному житті. Часом, коли стаємо пасивними, піддаючись певному споживацькому стилеві життя, губимо найважливіше – суть і мету життя. Живучи в поспіху, постійній праці й втомі, втрачаємо почуття смаку життя, радости й внутрішнього миру. Часто пробуємо компенсувати це випадковими задоволеннями, які зазвичай закінчуються розчаруванням і гіркотою. Найглибша причина нашого духовного й екзистенціяльного загублення – підміна остаточної мети й сенсу життя короткочасною користю й метою.

Значні труднощі сьогодні в розпізнаванні й сповненні Божої волі спричиняє велика кількість пропозицій споживання, які нам пропонує сучасна цивілізація. Обмежені можливості людського пізнання не дають змоги зосередитися одночасно на багатьох збудниках: зовнішніх – чуттєвих і внутрішніх – духовних. Життя під впливом постійного збудження наших апетитів позбавляє нас можливости спокійно ангажуватися в духовний і релігійний світ. Тоді Божа воля здається зовнішнім досвідом, який нас тільки обмежує й поневолює.

Сучасний темп життя також перешкоджає розпізнавати Божу волю. Зміни в стилі життя, які раніше здійснювалися упродовж століть, сьогодні здійснюються упродовж десятиліть.

Інша перешкода – тенденції зробити людське життя поверхневим, усунути з нього духовний і моральний вимір, боротьба з релігією. Як наслідок, духовність і релігія стають поверхневими, бракує досвіду Бога, відбувається духовне й моральне відчуження.

Такий підхід до життя призводить до того, що багато людей довільно інтерпретують власні імпульси, переживання і внутрішні відчуття. Трактують їх як суто суб’єктивний і умовний досвід. Під час розмов про релігійний і духовний досвід багато людей говорять: «Це моя приватна справа». Вважають, що самі можуть вирішувати, який досвід і натхнення прийняти й втілювати в життя, а які – відкинути.

Такий підхід до внутрішнього досвіду призводить до того, що людина плутає емоційно миле й приємне з морально добрим, емоційно прикре і неприємне – з морально поганим. Довільність інтерпретування веде до суб’єктивних, випадкових виборів і рішень, без справжнього духовного розпізнавання.

У пошуках Божої волі спонтанного, суб’єктивного відчуття недостатньо, щоб ствердити, що якийсь внутрішній імпульс чи натхнення народилося з Божого натхнення. Всі внутрішні почуття необхідно піддавати глибокому розпізнаванню.

Криза тотожности й особової зрілости в розпізнаванні Божої волі

Сьогодні можна говорити про кризу цінностей західної цивілізації. Один з критеріїв – падіння після ІІ Ватиканського Собору певної концепції духовного і релігійного життя. Із Церкви вийшло багато людей. Безсумнівно, криза позитивно вплинула на деяких людей і середовища, викликала релігійне відновлення, але також започаткувала масовий відхід від релігійних практик і моральних принципів, суть яких до того не ставили під сумнів. І хоча в Східній Європі цей процес відбувався повільніше, ніж у Західній, але не можна сказати, що його не було в польській Церкві.

Релігійна криза є проявом глибшої проблеми сучасної людини – кризи власної тотожности. Упродовж останніх десятиліть виник зовсім інший тип культури, який віддзеркалює невпевненість, загублення чи просто відчуття безцільности, якого зазнає сучасна людина. Віктор Франкл наголошує, що людина сьогодні страждає не стільки від почуття неповноцінности, скільки від почуття безцільности власної екзистенції.

Важливим проявом кризи тотожности є релятивізація особового зросту. Сучасна людина відмовляється від автентичної емоційної, духовної та моральної зрілости. Молодіжний стиль життя став дуже модним також і серед дорослих. Французький священик і терапевт Тоні Анатреля зауважує, що «період дозрівання в XX ст. є упривілейованим періодом життя. Він постійно продовжується, стає великою притягальною силою як для дітей, так і для дорослих».

Уподібнення себе в стилі й мисленні до молоді в періоді дозрівання дає людині відчуття життєвости та спонтанности, яке пожвавлюється молодіжною модою. Криза тотожности сучасної людини більшою або меншою мірою досягає кожну людину і накладається на звичайні кризи й переломи в житті, які завжди в кожній культурі зазнавала й зазнає людина.

У таких обставинах ми мусимо сьогодні розпізнавати й виконувати Божу волю. У нових умовах Церква, звертаючись до своїх найбільш життєдайних джерел духовного життя, наново відкриває Духовні вправи св. Ігнатія Лойоли як велику допомогу в розпізнаванні становища сучасної людини й також у пошуках і знаходженні Божої волі.

У багатьох реколекційних осередках і центрах християнської духовности по всьому світі Духовні вправи є важливим джерелом натхнення не тільки для самих єзуїтів, а й для широких кіл християн.

Для багатьох це суттєва точка відліку при введенні сучасної людини в духовне життя, тобто в постійне розпізнавання й виконування Божої волі.

Пізнання світу й знаки Божої волі

Зовнішні знаки Божої волі записані в історії людства, в історії культури та цивілізації, в якій живе людина. Бог бере до уваги рівень нашого пізнання і розуміння світу. Творець, об’являючи нам Свою волю, зважає на рівень людського розвитку. Глибше й повніше розуміння дійсности довколишнього світу допомагає Богові краще його використовувати для об’явлення нам Своєї волі.

Ось приклад. У часи Старого й Нового Заповітів людські сни часто інтерпретували як знаки Божої волі. Біблія описує та інтерпретує сни Якова, його сина Йосипа, сни Йосипа, обручника Марії, сон трьох мудреців, сон св. Павла. Ще в середньовіччі – як пише Жульєн Грін у книжці Брат Франциск – св. Франциск з Асижу і Папа Інокентій III розпізнавали й шукали Божу волю, звертаючись до своїх снів.

Хоча й в наші часи деякі люди звертаються до снів у пошуках Божої волі, сни сьогодні вже не вважаємо однозначними знаками Божого натхнення, як у минулому. У пошуках Божої волі ми також можемо звертатися до снів, як це робило багато святих, але ці знаки вимагають глибокого розпізнавання і підтвердження іншими знаками – більш однозначними і вірогідними.

Ось інший приклад того, як знаки Божої волі вписуються в мінливий світ і в саме розуміння матеріяльної та духовної дійсности людини. У минулі часи, коли людина мала тісний контакт з природою, жила поряд з нею й була перед нею беззахисною, бо не вміла пояснити основні природні явища (стихію, атмосферні зміни, силу морів і гір), то вони для неї були дуже промовистими. І тому потужні природні явища – землетруси, сонячні затемнення – були знаками, «вістунами» Божої волі, хоча юдеї та християни ніколи не вважали їх божествами. Бог часом об’являвся в землетрусі або в лагідному подуві вітру (див. 1Цар. 19:11-12).

Сучасна людина науковими інтерпретаціями зірвала таємницю з явищ природи і вважає їх чимось звичайним, хоча і далі не вміє їх опанувати і залишається беззахисною. Але їй важко спонтанно шукати в них «чуда» й знаки дії Бога. Потрібно мати розум і серце дитини, яка відкриває світ уперше, що було притаманно св. Францискові з Асижу, аби подолати наукове мислення, вміти наново відкрити дію і присутність Бога у світі природи, яка є Божим творінням і місцем Божої дії.

Бог живе й діє також у світі, створеному людиною. Користується усім, також і нашою цивілізацією, аби відкрити для нас Свій споконвічний план і Свої прагнення щодо нас. І тому сьогодні знаками Божої дії є осягнення і поразки людської цивілізації. Бог промовляє до нас через екологічні катастрофи, небезпеку ядерної війни й подібні небезпеки так само виразно і ясно, як робив це давніше за допомогою землетрусів чи раптові кліматичні зміни.

Ми повинні вчитися відчитувати дійсність зовнішнього світу як місце Божої присутности та дії. Але слід остерігатися примітивного пояснення явищ цивілізації як знаків Божої волі. Цей примітивізм найчастіше проявляється в ототожненні емоційних відчуттів, пов’язаних з пізнанням світу, з безпосередньою дією Бога. Споглядання світу, навіть якщо ми дуже побожні, не ототожнюється з пізнанням Бога. «Бо ваші думки – не Мої це думки», – говорить Бог через пророка Ісаю (Іс. 55:8). Естетичні відчуття і емоційні переживання можуть вести до досвіду дії Бога, але не тотожні з ним.

Попередній запис

ЗНАКИ РОЗПІЗНАВАННЯ БОЖОЇ ВОЛІ

Наступний запис

ЛЮДИНА І ЇЇ ДУХОВНІ НАТХНЕННЯ – ЗНАК БОЖОЇ ВОЛІ