В історії про сліпого жебрака, який прозрів, Ісус спитався Вартимея: «Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі?» З глибини свого серця він відповів: «Господи, нехай стану видющим!» (Лк. 18:41). Мабуть, це саме те, чого ви хочете також. Ви б могли хотіти через благословення побачити добро в людях; побачити власне добро. Ви можете хотіти побачити життя очима любові, а не очима страху. Ви можете хотіти попросити Господа показати вам приховані благословення у вашому житті.
В один із не найкращих моментів життя моєї мами Господь запитав її те саме. Тато втік з іншою жінкою після більше сорока років шлюбу, і перед мамою постало питання: що робити зі своїм життям далі. Одного дня Господь запитав її: «Елізабет, чого ти хочеш насправді?» Після глибоких пошуків її відповідь була наступною: «Господи, я справді прагну бути в шлюбі». Він лагідно відповів: «Люблячий Чарлі і є Моїм вибором для тебе». Потім вона поклала свої глибокі бажання до підніжжя хреста й довірилася Його турботі. З часом батько повернувся, прийняв християнство, мабуть, завдяки її жертовній любові й тому, що вона жила за Гал. 2:19-20: «…Я розп’ятий з Христом. І живу вже не я, а Христос проживає в мені». Вона розуміла, що є слабкою, і тому могла відійти в бік і дозволити Господній благодаті прощення і благословення наповнювати її чоловіка. Із дня на день вона дізнавалася, що може довірити Господу змінювати її почуття. Мої батьки Елізабет та Чарлі прожили в шлюбі понад 50 років до його смерті. На похороні вона промовила до Господа: «Дякую Тобі за те, що навчив мене, як жити Твоєю любов’ю». Жити Його любов’ю – означає жити життям благословення.
Чого Ти хочеш насправді?
«Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!» (Пс. 37:4).
Оскільки ми готуємося промовити молитву Батьківського благословення, моє запитання до вас полягає в наступному: що ви насправді хочете, щоб Господь зробив для вас через це благословення? Іноді ми щиро не знаємо, чого хочемо, тому потребуємо, щоб Господь вказав нам на це. Одного разу, коли я була в Єрусалимі, то блукала сувенірними крамничками і шукала щось, що могла б купити, але нічого не впало мені в око. У момент розчарування я звернулася до Господа, кажучи: «Знайди, будь ласка, те, чого я насправді хочу». Через декілька хвилин опинилася в маленькій крамничці кераміки та скляних виробів. Я звернула увагу на шматок бірюзового скла. З трепетом тримаючи його в руках, помітила зі зворотного боку маленьку чорно-золоту наклейку, на якій прочитала: «Хевронське скло». Хеврон – античне місто на півдні Єрусалиму, де були поховані родоначальники Старого Заповіту – було тим містом, до якого я хотіла потрапити, але не змогла.
Таким чудесним способом Господь у моєму серці привів мене до Хеврону. Подумайте про бажання свого серця; і якщо ви насправді не знаєте, що хочете отримати через благословення, попросіть Господа показати вам.