За Євангелієм від Матвія (5:3-12), слово «блаженний» було першим словом, яким Ісус звернувся до народу. Читаючи ці рядки, в них легко можна впізнати риси самого Ісуса. Але нам слід трохи змінити те визначення щастя, яке собі уявляють люди. І справді, в сучасному світі реклама намагається нас переконати, що щастя ми досягнемо тоді, коли будемо володіти певною технічною новинкою чи коли відвідаємо певну країну. На думку Ісуса, щастя полягає не в цьому. Він проголошує блаженними навіть плачучих! Бо вони утішаться, – каже Він. І щодо тих, які мають вільне серце – Він називає їх вбогими духом – то їм вже відтепер належить Царство Небесне. Дехто з людей здаються щасливими, але вони знають лише поверхові радощі, які з віком притупляться. Життя інших є важким, але вже сьогодні вони можуть черпати в глибині своєї душі справжню радість і мир. У цьому тексті Блаженств деякі дієслова вжито в теперішньому часі, а інші – у майбутньому. Це тому, що щастя є дорогою, обрієм, до якого ми прямуємо, але який вже зараз втішає людське серце.
Бути щасливим означає не вести безтурботне життя, а бути там, де ми повинні бути, там, де Бог закликає людину до поступу. Ісус назвав це «волею Мого Отця», Він знайшов щастя на віки віків. Він закликає всіх людей іти за Ним.