ЧИ ЗАЗНАЄШ У ПОДРУЖЖІ СПРАВЖНЬОЇ БЛИЗЬКОСТИ?

Як свідчать дослідження, лише 10 відсотків пар зазнають справжньої близькости в подружжі. Решта живуть разом з огляду на дітей або з почуття обов’язку, або виявляючи таким чином турботу про партнера. Однак вони не переживають ані тих почуттів, ані того зв’язку, яких так сильно прагнуть і потребують.

Якщо світ такий недосконалий, то, у такому разі, як виглядатиме твоє майбутнє? Як подбаєш про інтимність у своєму шлюбі? Як знайдеш рецепт створення міцного зв’язку й вдалого подружжя? Як зможеш встояти, коли твої ровесники розчаровують одне одного щодня? Чи є якийсь спосіб досягти того, щоб у твоєму подружжі оселилося щастя?

Щоб відповісти на ці запитання, звернімося до результатів досліджень доктора Моріса. Він твердить, що якість дошлюбних стосунків є ключем до вдалого подружжя, а також пояснює процес їхнього розвитку й зміцнення. Доктор Моріс вірить, а я з ним цілком погоджуюся, що зв’язок між подругами буде сильним, якщо вони не скорочуватимуть періоду дошлюбних побачень. Час у цьому випадку є дуже важливим чинником.

Це нагадує мені моє дитяче захоплення моделюванням літаків. Тоді кожна дитина могла купити недорогі набори, з намальованими на фанері частинами моделі. Неймовірно приємно було їх вирізати, а потім склеїти цілий літачок. Коли ж він був уже готовий, його обклеювали спеціяльним папером. Результатом цих зусиль був чудовий літачок, який потім висів під стелю в кімнаті. Я дуже хотів скласти такий літачок, але ніколи не міг зробити все до кінця. Наприклад, одного разу, купивши набір, я почав вирізати частинки. Але не закінчив роботи, бо був дуже нетерплячим і не зміг дочекатися, поки висохне клей. У результаті в мене залишився лише каркас моделі, який я врешті-решт поламав.

Приблизно те саме доктор Моріс сказав про романтичні стосунки. Треба трохи часу, щоб “висох клей”. Подібно й стосунки між двома людьми просто зруйнуються, якщо хтось намагатиметься пришвидшити цей процес. Доктор Моріс виділяє дванадцять етапів дружніх стосунків, через які повинна пройти кожна пара, що має намір створити міцну сім’ю. Ці етапи розпочинаються з перших контактів і закінчуються глибоким пізнанням одне одного. Розгляньмо кожен з них окремо.

Етап І – ПОКЛАСТИ ОКО. Це найнижчий рівень дружніх стосунків, який може виникнути між людьми. На цьому етапі вони мають побачили одне одного. Щоправда, ці люди й далі залишаються не знайомі й між ними немає жодного зв’язку. Але велика пригода вже розпочалася. Якщо вони зацікавилися одне одним, то від цього часу старатимуться досягти чогось більшого.

Етап II – ЗУСТРІЧ ПОГЛЯДІВ. Обоє вперше придивляються одне до одного. Десь у твоєму мозку починають відбуватися бурхливі електрохімічні процеси, і якийсь голосок кричить: “Гей, юначе! Затамуй подих! Це може бути цікаво!”

Пам’ятаю, як я відчув це, вперше побачивши жінку свого життя. Ширлі і я навчалися в одному університеті, але раніше ми не зустрічалися. Та все ж одного дня наші дороги перетнулися. Я тоді обідав зі своїми знайомими і раптом у протилежному кінці їдальні побачив її.

“Чоловіче! – подумав я. – Та дівчина – красуня”.

Я дивився на неї, не відриваючи погляду, а вона відчула, що хтось спостерігає за нею. Ширлі глянула на мене й легенько всміхнулася. Я також усміхнувся. Невдовзі я знову глянув на неї, щоб перевірити, чи вона ще дивиться на мене. Дивилася. Через кілька хвилин вона перевірила, чи я дивлюся. Я дивився. Ми грали в таку гру впродовж усього обіду. Не пригадую, що тоді їв, але те збудження, яке пережив, я запам’ятав на все життя.

Я все ще нічого не знав про прекрасну незнайомку з їдальні, навіть її імени. Ми взагалі жодного разу не розмовляли одне з одним. Увесь зв’язок, який існував між нами, – це кілька поглядів та усмішок. Ми обрали второвану дорогу. Така зустріч є типовою для етапу, коли партнери “кладуть око” одне на одного. Часом на цьому все й закінчується. Але для мене й ІІІирлі то був початок любови й дружби на все життя.

Етап III – ВІД СЛОВА ДО СЛОВА. На цьому етапі між двома потенційними закоханими відбувається перша розмова. Обмінюючись зазвичай кількома словами, вони здебільшого почуваються скованими й збентеженими та запитують щось на зразок: “Як тебе звати?” і “Правда ж, сьогодні не чудовий день?” Хоча в моєму випадку було трохи цікавіше.

Одного разу, невдовзі після нашого обміну поглядами в їдальні, я стояв неподалік університетських тенісних кортів, де проводив більшу частину свого вільного часу. Сотні студентів ішли на заняття, й серед них була дівчина, з якою я хотів познайомитися. На мені тоді були білі тенісні шорти. Коли вона проходила повз мене, усміхаючись, сказала:

– Привіт, довгоногий!

Такий жарт ніколи не пройде повз мою увагу, обіцяю! Кожен, кому подобаються мої ноги, – чудова людина. Її слова стали для мене такою несподіванкою, що я не спромігся нічого відповісти.

Потім я думав про це кілька наступних днів. Оце й була наша перша “розмова”, під час якої було сказано лише два жартівливих слова, й водночас третій етап, що називається “Від слова до слова”.

Минув тиждень, і ми знову обмінялися кількома фразами, що було не менш цікаво, ніж першого разу. Я побачив Ширлі, коли вона стояла зі своїми товаришками біля гуртожитку. Я підійшов до неї й почав розмову. Вийняв з кишені монету й почав її підкидати.

– Я маю неймовірні здібності, про які ти повинна знати. Можу вгадати, якою стороною впаде монета, тобто визначити, що випаде – орел чи решка. І ніколи не помиляюся.

Ширлі заковтнула гачок.

– Я хотіла б це побачити.

– Добре, але не задарма. Підкину цю монету вгору і якщо вгадаю, що випаде – орел чи решка, то пригостиш мене гамбургером.

Якби я виграв, то Ширлі повела б мене в кафе на гамбургер. А якщо б програв, то пригощав би її я. Отож, я підкинув монету й вгадав, що випало.

– Добре, – сказав я. – То куди підемо?

– Не поспішай, – відповіла Ширлі. – Зіграймо ще раз, инакше буде нечесно.

– Згода, – сказав я й знову підкинув монету. І ще раз вгадав.

– Ще раз або йду геть, – вимогливо попросила дівчина.

Монета знову полетіла вгору й… неймовірно, але рахунок став три нуль.

– Не можу зупинитися, – заявила Ширлі – підкинь ще раз.

Ми грали в цю безглузду гру ще кілька хвилин, і я жодного разу не помилився. А коли закінчили, Ширлі програла шістдесят чотири гамбургери. До речі, вона залишається моєю боржницею ще й досі. То був початок розмови нашого життя, яка триває й сьогодні.

Етап IV – РУКА В РУЦІ. Цей етап трохи інтимніший за попередні. Під час цього періоду тримати за руку свого можливого майбутнього партнера – надзвичайно хвилюючий момент. Це ще ні не свідчить про дружні, близькі стосунки, ні не означає, що є якісь зобов’язання одне перед одним, однак вказує на те, що симпатія між хлопцем і дівчиною поглиблюється. Адже ніхто не просить у чужої людини на вулиці дозволу потримати її за руку. Чому? Бо це роблять лише ті люди, які, щонайменше, закохані одне в одного.

Можливо, ти занадто молодий, щоб пам’ятати один гіт групи “Бітлз”, що називається “I Wanna Hold Your Hand” (“Хочу потримати тебе за руку”). У цій пісні йшлося про те хвилювання й збудження, яке відчуває хлопець, тримаючи дівчину за руку. Хтось, можливо, здивувався, що “Бітлз” узагалі виконав і записав таку пісню. Але кожен, хто хоч колись був закоханий, зрозуміє цю їхню сентиментальність.

Етап V – РУКА НА ПЛЕЧІ. Це свідчить про більшу близькість, аніж на попередніх етапах. І говорить про те, що стосунки стали ближчими, а партнери тепер частіше бувають поруч, аніж один навпроти одного. На цьому етапі рука на плечі більшою мірою свідчить про дружбу, ніж про якісь зобов’язання між партнерами.

Попередній запис

ДО ТИХ, ЯКІ ПЛАНУЮТЬ ОДРУЖИТИСЯ

Наступний запис

ЧИ ЗАЗНАЄШ У ПОДРУЖЖІ СПРАВЖНЬОЇ БЛИЗЬКОСТИ? (ЗАКІНЧЕННЯ)