Насамперед Він був Ним завжди. Дехто навіть думає, що Він був наче всиновлений Богом, що Він став Сином Божим через воскресення. Християнська віра проголошує, що Ісус завжди був Сином Божим біля Отця і що, завдяки Святому Духові, Він став людиною, воплотившись в Ісусі з Назарету, через народження від Діви Марії.
Якщо Бог став людиною, то був Він нею повністю. Як собі уявити дитину, яка, будучи в колисці, знає, що вона є людською істотою? Хоча дитина є людською істотою, проте вона не вміє це усвідомити і оформити в словесну форму. Лише поступово їй доведеться усвідомлювати це. Отже, усвідомлення Ісуса було поступовим.
Під час Преображення не лише Ісус зрозумів Свою глибинну сутність, цей зв’язок з Богом-Отцем, що був суттю Його життя, Він також краще усвідомив, яким буде Його шлях: дорога страждання, яка вестиме до світла.
Можливо, слід додати, що бути «Сином Божим» є питанням не стільки хромосомним, генетичним, скільки питанням стосунків. Ісус був тією людиною, яка жила в тісному зв’язку з Богом, у найпотаємніших глибинах Своєї душі. Він був повністю причетним до «Справ Свого Отця».