Відповідь, звичайно, є ствердною. Чому б дружня зустріч мала робити нас нещасними? Але точніше було б сказати: «Віра, яку підтримує молитва, робить нас щасливими».
Віра дозволяє проживати життя глибше, насиченіше, вона зрушує гори. Якось батько спостерігав за сином, що намагався пересунути дуже важку вазу. Дитина втомилась, захекалась і бурчала, не змігши пересунути її ні на міліметр. «Ти справді доклав усіх сил?», – запитав батько. «Так», – відповів малий. «Ні, – каже батько. – бо ти не попросив моєї допомоги». Молитися – це докладати всіх наших зусиль.
«Молитися, – говорив філософ Габріель Марсель. – означає прийняти той факт, що нас люблять». Життя є набагато прекраснішим, якщо воно не самотнє. Воно значно багатше, коли люди допомагають одне одному, коли розраховують на когось, коли разом дивляться в майбутнє. Молитися – це відкривати Бога поруч із нами, дозволяти Йому любити нас і прямувати разом з Ним. Яке це щастя!
Сьогодні людина бачить тільки одну сторону Місяця – те, що вона молиться. Одного дня вона побачить також іншу, відкриє, яке саме диво Бог зробив для неї. І зрозуміє, що її молитви допомогли їй зростати, але, можливо, дещо інакше, ніж вона собі уявляла.
Один старий чернець казав: «Той живе, хто молиться». Він міг це сказати з повним правом, бо намагався це робити впродовж усього життя. Тому кожен з нас може це спробувати…
КІНЕЦЬ