«Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували». до Ефесян 2:10
Одного разу я розмовляв з англійцем, водієм чорного таксі, котрий возив мене центральними вулицями Лондону. Я запитав, чи вірить він у Бога.
На що він відповів: «Звичайно, ні. Я не вірю в Бога».
Тоді я спитав: «А чи вірите ви в пекло?»
«Теж ні!» – парирував він.
Я продовжував запитувати: «А в небеса вірите?»
«Я не вірю ні в що подібне».
Потім таксист звернувся до мене: «А дозвольте мені спитати вас».
«Звичайно, будь ласка. Запитуйте будь-що», – відповів я.
Він спитав: «А ви вірите в небеса?»
«Так, звісно», – відповів я.
«Тоді я ще дещо спитаю: якщо ви вірите, що підете на небеса, чому б вам не вбити себе і не відправитися на небеса просто зараз? Зрештою, ви врятуєтесь від оплати рахунків, боргів та проблем цього світу».
Я був приголомшений. Такого запитання я не чекав. Але в ньому був певний сенс. Якщо небеса – таке прекрасне місце, то що я досі роблю на землі? Чому б не покінчити з собою і не залишити цей жалюгідний світ?
«Хороше питання», – подумав я, але я так і не встиг дати на нього відповідь, бо ми прибули на місце призначення.
З часу тієї розмови з таксистом, я давав відповідь на це запитання в різних церквах: чому ми не йдемо на небеса одразу після спасіння?
Хоча Бог торкнувся нашого життя і пообіцяв нам небеса, для нас все ще залишається робота на землі. Є те, що ми повинні зробити для Бога. Він очікує, що ми відгукнемося на Його велику любов, віддамо себе на звершення Божих справ.
Коли ми приходимо до Ісуса, Він звільняє нас від ярма гріха та темряви і покладає на нас Своє ярмо. «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою! ВІЗЬМІТЬ НА СЕБЕ ЯРМО МОЄ, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм» (Мт. 11:28-29). Що таке ярмо Христа? Це ярмо загублених душ цього світу.
Дивно, що багато християн протягом усього життя так і не розуміють, що вони залишаються живими лише з однією метою: зробити щось для Бога на цій землі. Вони живі не для того, аби будувати будинки або здобувати блага цього світу. Вони живі не для того, аби заробити більше грошей чи накопичити скарби в цьому світі. Єдина причина, з якої ми залишаємось живими, – щоб служити Спасителю, Котрий віддав усе заради нас. На превеликий жаль, часто вчення, що проповідуються в Тілі Христовому, відвертають увагу християн від справжньої мети нашого життя.
«Подумаймо про нашого Бога, Спасителя і Царя; про Того, Хто віддав усе. Він віддав усе… щоб нам бути Його друзями». Слова з пісні Томі Уокера «Подумаймо про нашого Бога»
Я знаю, що ми нечасто думаємо про нашого Спасителя і Царя. Ми нечасто думаємо про Того, Хто віддав усе. Ось чому ми самі так рідко віддаємо усе. Ось чому ми неродючі та безплідні в Царстві Божому.