Євангельське послання – це послання ненасильства. Якщо б Ісус відповів силою, Він би заперечив самому Собі.
Апостол Матвій переповідає головні деталі арешту Ісуса. Бажаючи допомогти Ісусові, один з Його учнів, Петро, бере меч і відрубує вухо слузі первосвященика (Мт. 26:51-54). Уже зв’язаний, Ісус відразу зреагував на це: «Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто візьме меча, від меча і загинуть». Бо й справді, жорстокість породжує жорстокість.
Перед Своїми суддями Ісус не сказав нічого, щоб Себе захистити, Він не воював навіть словами. А на хресті Він просив Бога пробачити тих, які Його засудили на смерть: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!» (Лк. 23:34).
Для того, щоб жорстокість припинила свій шалений біг, треба, щоб хтось розімкнув її порочне коло. Саме це й зробив Ісус. Він хотів залишити останнє слово не за силою, а за любов’ю. Його вибір вартував Йому життя, але завдяки цій самопожертві, було розпочато щось зовсім нове. Ісус відкрив двері надії.