Якщо станеш добрим розпорядником Його благословень у своєму житті, Він помножуватиме їх. Бог не хоче, щоб ти здобув маєток лише для того, щоб витратити його задля власної приємности. Ти не можеш оцінювати своєї праведности й духовности на підставі того, яким багатим є. Багатство не рівнозначне зі страхом Божим. Якби так було, мафіозі були б зразком побожности. Бог дає людям маєток для того, щоб вони допомагали досягати Його цілей на землі.
Святе Письмо навчає, що ми можемо жити на чотирьох різних рівнях фінансової дійсности. Бог хоче, щоб ми повірили в Його обітницю надприродної опіки й забезпечення всім потрібним і перейшли з найнижчого рівня на найвищий.
1 Рівень (дірявого) мішка
Чи в тебе коли-небудь була дірка в кишені, а ти не знав про це? Якби поклав туди гроші, то втратив би їх. Огій роз’яснював людям, що хоча важко працюють, часто не мають що їсти й пити (Ог. 1). Не мали одягу, не мали чим обігрітися. Чому в них були всі ці проблеми? Бо залишали собі все, що зуміли накопичити, думаючи лише про себе й водночас занедбуючи дім Божий. Порушували Божі закони щедрости й давання.
Чи твій спосіб мислення перебуває на рівні дірявого мішка? Працюєш і заощаджуєш, залишаючи собі всі гроші? І коли тобі здається, що ти зробив у цій справі крок уперед, у тебе псується автомобіль. Або починаєш хворіти й змушений вдатися до коштовного лікування. І тоді в тебе складається враження, що маєш у кишені дірку, і того, чим володієш, тобі ніколи не вистачить.
Рівень мішка у фінансовій дійсності, на якому живе чимало людей, – це рівень браку й постійної нестачі. Це позиція, яку можна окреслити такими словами: «Збережу все, що зароблю. Сховаю це, бо мушу дбати про себе». Люди, які так думають, вважають, що для того, щоби щось вдіяти зі своїм життям, мусять егоїстично заволодіти кожним шелягом, який тільки зможуть заробити. Вони сковані юдиним духом захланности й нечесности.
Чи ти живеш на тому рівні фінансової дійсности, на якому тобі постійно чогось не вистачає? Залишаючи собі все, що заробляєш, прирікаєш себе на життя в нестатках, бо порушуєш Боже правило давання. Мусиш зрозуміти, що визволишся з фінансової неволі лише тоді, коли почнеш давати, навіть опинившись у важкій ситуації. Добра новина полягає в тому, що тобі не обов’язково залишатися на рівні мішка. Можеш звільнитися й зазнати Божого достатку у сфері фінансів.
2 Рівень глечика
Навчаючи про гроші, Ісус сказав, що ті, хто був вірний у малих справах, будуть вірними й у великих (Лк. 16:10). Це правило – ключ до вміння жити в благословенні на рівні глечика. Якщо маєш небагато, мусиш навчитися давати хоча б трохи. Маєш подолати страх, що тобі чогось забракне. Секрет збирання врожаїв полягає в тому, щоб сіяти зерно з думкою про жниво.
Під час голоду, настання якого в Ізраїлі передбачив пророк Ілля, Бог наказав йому покинути берег потоку, де його чудесним чином годували круки, і розшукати вдову в Сарепті, котра піклуватиметься про нього (1Цар. 17).
Знайшовши вдову, Ілля попросив її принести йому води й шматок хліба. Жінка сказала, що не має хліба. Мала лише жменьку борошна в посудині й трошки олії в глечику. Мала намір назбирати трохи хмизу, приготувати з цих продуктів просту страву для себе й свого сина, поїсти й померти.
Ілля сказав їй: «Не бійся! Піди, зроби за своїм словом. Тільки спочатку зроби мені з того малого калача, і винесеш мені…» (1Цар. 17:13, виділено автором). І додав, що якщо зробить це, Бог обіцяє їй, що в посудині не забракне борошна, а в глечику – олії, і буде так, поки не скінчиться голод.
Отож, удова спочатку спекла калача для Іллі. Використала все, що мала, і віддала це слузі Божому, зробивши так, як сказав їй. А потім і вона, і її син пережили голод, упродовж багатьох днів харчуючись борошном і олією, які чудесним чином з’являлися в посудині й глечику.
Якщо хочеш перейти з рівня мішка на рівень глечика, мусиш позбутися страху та здійснити крок віри. Ти повинен давати, попри те, що сам маєш труднощі. У цьому немає логіки. Чому мушу давати, якщо мені самому не вистачає того, що маю? Тому, що таким способом потрапляєш у простір надприродного. А там відбуваються чуда! Це місце, де ти даєш, вірячи в Бога та підкоряючись Його волі.
Ілля сказав удові, щоб насамперед спекла калача для нього. А точніше, повідомляв їй: «Увійди в простір чудес!». І тільки-но вона послухалася його – перейшла з рівня мішка, рівня постійної нестачі, на рівень глечика, на якому мала стільки, щоб задовольнити всі свої основні потреби. Підкорившись Божій волі, з послухом у серці «посіяла» один калач, а Бог дав їй чудовий урожай, який годував її щодня аж доти, доки не скінчився голод.
Уявляю собі, як до вдови приходили друзі й дивилися, як вона набирає з посудини чергову порцію борошна, щоб приготувати страву. Спостерігали, як бере порожній глечик з олією та наливає з нього стільки, скільки вистачить їй і на цілий день. Одне слово, були свідками великого чуда Божої опіки та забезпечення вдови всім, чого потребувала для життя. І тоді жінка вкотре розповідала їм про те, що коли прийшов пророк, вона послухалася його й віддала йому останнього калача, який могла приготувати. А вони, вислухавши її оповідь, віддавали шану Богові за те, що навчив її, як, даючи, можна увійти в простір чудес.
Якщо живеш на рівні мішка, то знай, що Бог хоче вивести тебе на рівень глечика. Тоді матимеш стільки, скільки тобі треба, щоб оплатити рахунки й утримати сім’ю. Згадана вдова їла вже востаннє. Більше не мала нічого, завдяки чому могла б прожити наступний день, поки – послухавшись пророка – не почала давати. І тоді Бог подарував їй успіх на новому рівні надприродної опіки й забезпечення. Щоправда, цих засобів удові вистачало лише для того, щоб задовольнити найосновніші потреби, однак це все одно було набагато ліпше, ніж жити в постійній бідності.
Рівень глечика – це Боже благословення, яке допомагає тобі подолати постійну нестачу коштів. Ти повинен бути вдячний, що Бог дає тобі стільки, скільки потребуєш, і що більше не мусиш журитися відсутністю грошей на оплату рахунків. Маєш де жити й можеш задовольнити свої найголовніші життєві потреби. Дякуй Богові, що не живеш на рівні мішка. Навчившись давати, як цього вимагають Божі закони, ти потрапив у простір чудес.
Однак я не вірю, що Бог хоче лише того, щоб нам вистачало на оплату рахунків і утримання сім’ї. Думати тільки про себе та свої потреби – це теж прояв егоїзму. Якщо живеш, черпаючи з глечика, якого достатньо лише для задоволення твоїх потреб, то не можеш допомагати людям, котрі перебувають у ще гіршій ситуації, ніж ти. Бог хоче, щоб ти зрозумів, яким важливим для Нього є щедре давання – можливість задовольняти потреби інших людей.
Якщо ти застряг на рівні глечика, на якому тобі вистачає грошей лише на те, щоб оплатити рахунки, то мусиш попросити Бога, щоб допоміг тобі досягти третього рівня фінансової дійсности – рівня кошика.
3 Рівень кошика
Чи пам’ятаєш хлопця, який віддав свою їжу Ісусові, щоб нагодувати натовп? Прокинувшись вранці, поклав до свого кошика п’ять малих буханців хліба й дві рибини. А потім пішов за натовпом, щоб почути, як проповідує Ісус із Галілеї (Мр. 6).
Біблія каже, що коли Ісус скінчив навчати юрбу, яка налічувала понад п’ять тисяч осіб, люди вже були дуже голодні. Ісус сказав Своїм учням, щоб дали всім їсти. Однак для них ці слова стали несподіванкою, бо не розуміли, як можна нагодувати цілий цей натовп. Вважали, що ліпше всіх відіслати додому. Сказали Ісусові, що єдиною особою, яка, здається, має якусь їжу, є хлопець, у котрого бачили п’ять буханців хліба й дві рибини. Тоді Ісус попросив їх принести ці харчі Йому.
Біблія каже, що Ісус вийняв хліб і рибу, поблагословив їх, розламав, а потім роздав людям. Через таке саме мусиш пройти й ти, якщо хочеш здійснити у своєму житті Божі цілі.
Насамперед Бог витягає тебе з гріха, звільняє й благословить. Цю частину процесу називаємо любов’ю. Неймовірно приємно почуватися вільним від гріха та відчувати в житті Боже благословення. Потім Бог починає ламати нас, щоб змінити наш спосіб мислення, егоїстичну поведінку та схильність до поганих учинків. Цієї частини процесу ми воліли б уникнути. Однак Він ламає нас, бо хоче «роздати» нас іншим людям.
Бог прагне зробити тебе благословенням для інших, для суспільства, а навіть для народів цілого світу. Коли той хлопець віддав свою їжу Вчителеві, Ісус поблагословив його кошик і використав для того, щоб задовольнити потреби інших людей, які перебували поблизу. Усіх вдалося нагодувати завдяки чудесному помноженню скромної кількости харчів – і залишилося ще дванадцять кошиків решток!
Думаю, що кошиків було дванадцять, щоб кожен з учнів міг нести один з них. Уявляю собі, як хлопець повертається додому, до матері, а учні йдуть за ним. Мати бачить їх і запитує, що трапилося. Хлопець пояснює, що пішов послухати Ісуса й віддав Йому свою їжу, щоб Той зміг нагодувати п’ять тисяч людей. А ці дванадцять кошиків – це рештки, які залишилися після того, як Ісус поблагословив його дар. Отож, матимуть що їсти ще впродовж багатьох днів.
Коли віддаси те, що маєш, Богові, Який є повноправним власником усього, Він поблагословить це й помножить, щоб задовольнити всі потреби. Бог хоче перенести тебе й ціле Тіло Христове з рівня глечика – коли маєш змогу задовольняти лише свої найосновніші потреби – на рівень кошика, завдяки чому зможеш задовольняти потреби інших.
Коли навколишні люди зазнали благословення, хлопець повернувся додому з повними кошиками того, що ще залишилося! Якщо ти й далі живеш на рівні глечика, задовольняючи лише свої найголовніші потреби, то мусиш знати, що існує й інший рівень – рівень, на якому матимеш більше, ніж потребуєш! Бог хоче звільнити тебе для зростання!