ШОСТИЙ ЛИСТ

Я отримав від М. речі, які ви через неї передали мені. Дивно, чому ви не поділилися зі мною своїми думками про невелику книгу, яку я вам надіслав і яку ви, мабуть, отримали. Щиро подумайте про цю практику у вашому літньому віці. Краще пізно, ніж ніколи.

Я не можу собі уявити, як духовні особи можуть бути задоволені життям без практики Божої присутности. Зі свого боку, я знаходжу спокій у Ньому в глибині своєї душі і зберігаю його, наскільки це можливо. Поки я з Богом, я нічого не боюся, але найменший відступ від Нього нестерпний. Ця практика зовсім не втомлює тіло, але, якраз навпаки, буває доречно інколи, а навіть часто, позбавити його багатьох маленьких задоволень, таких невинних і природних. Бог не дозволить душі, яка бажає цілковито посвятитися Йому, задовольнятися чимось ще, крім Нього самого. У цьому – велика мудрість.

Я не кажу, що ми маємо піддавати себе будь-яким насильницьким обмеженням. Ні, ми маємо служити Богові у святій свободі. Ми маємо працювати сумлінно, без тривоги й занепокоєння, ніжно і спокійно навертаючи свої думки до Бога щоразу, коли виявляємо, що вони відходять від Нього. Необхідно, однак, цілком довіритися Богові. Нам треба відкласти вбік усі інші турботи і навіть деякі форми посвяти, хоча й дуже добрі самі собою, але такі, які ми виконуємо за звичкою. Такі форми посвяти – усього лише засіб для досягнення мети. Як тільки ми виробимо звичку практикувати присутність Бога, ми вже будемо з Тим, хто є нашою метою, і не буде необхідности повертатися до цих засобів, адже ми зможемо продовжувати обмінюватися з Ним любов’ю, виявляючи в Його святій присутності хто хвалу, хто – поклоніння чи бажання, а хто – смирення чи подяку, усілякими способами, які наш дух може вигадати.

Нехай на перешкоді вам не стане спротив, який ви можете відчувати від природи. Ви маєте піти на жертву і змусити себе. Спочатку часто здаватиметься, що це марна трата часу, але ви мусите йти далі і прийняти рішення витривати в цьому до самої смерти, незважаючи на всі труднощі, які можуть виникнути.

Прошу вас і ваше святе згромадження згадати мене у своїх молитвах. Завжди ваш у Господі.

Попередній запис

П’ЯТИЙ ЛИСТ

Наступний запис

СЬОМИЙ ЛИСТ