Є такі наклейки на бампер, на яких написано: «Мудреці все ще шукають Його!» Три літні мудреці шукали Ісуса, Царя юдейського, а хто є мудрий, той шукає Його і сьогодні!
Шукати Ісуса має бути завданням цілого нашого життя. Господь хоче, щоб ми зверталися до Нього з довірою і правдивою наполегливістю, шукаючи Його всім своїм серцем, розумом та силою.
Таке постійне шукання Господа притаманне святим. Бачимо, як засмучені Марія та Йосип шукають Ісуса і знаходять Його в храмі (Лк. 2:41-52). Бачимо, як шукає Ісуса Марія Магдалина (Ів. 20:15). Спочатку вона знайшла гріб порожнім, а тоді зустріла Його з радістю. Як каже нам пророк, «І будете шукати Мене, і знайдете, коли шукатимете Мене всім своїм серцем. І Я дамся вам знайти Себе, говорить Господь, і верну вас…» (Єр. 29:13,14).
Святий Іван від Хреста, знавець духовного життя, також пише про шукання Бога. Після багаторічних намагань зрозуміти його вчення я врешті-решт підсумував його праці на цю тему у трьох пунктах:
- Бог є прихованим. Де? Він прихований у глибині наших сердець. Завданням усього нашого життя є Його там шукати.
- Відчуття присутності Божої не доводить Його присутності; як і відчуття відсутності Бога не доводить Його відсутності. Це скоріш питання ДОВІРИ. Маємо шукати Його у вірі.
- Один Бог є Богом. Усе, що ми думаємо про Бога, є нічим порівняно з тим, Яким Він є насправді. Маємо постійно шукати Його з довірою.
Наше духовне життя складається з постійного шукання Бога всім нашим серцем, розумом і силою. Книга Мудрості (1:1) починається з напоумлення: «Полюбіте справедливість… Роздумуйте про Господа в правоті й у простоті серця шукайте Його!» Так стисло можна сказати про духовне життя.
Як стрілка компаса шукає північний полюс, так ми маємо шукати Господа. Незалежно від того, куди ми повернемо, слідуючи за магнітним полем землі, стрілка компаса продовжує шукати північ. Однак, якщо компас опиниться біля сильнішої магнітної сили, стрілка потягнеться до нього. Урок для духовного життя! Тягніться до Господа. Відвертайтеся від привабливих спокус у матеріальних речах і задоволеннях світу.
Ми відвертаємося від спокус, не пересилюючи стрілку компаса, а уникаючи нагод і дозволяючи собі бути веденими Господом.
На ті випадки, коли ми відчуваємо, що втрачаємо орієнтири, є чудова молитва: «Веди мене, Господи, аби я міг бути веденим». Це старовинна молитва ранньої Сирійської церкви. У ній наголошується, що саме Господь має провадити нас Своїм милосердям. Усе є даром.
Коли ми шукаємо Господа впродовж нашого життя, то можемо молитися подібними короткими і сильними молитвами: «Господи, наповни мене Своїм милосердям, щоб я міг бути милосердним. Господи, наповни мене Своєю любов’ю, щоб я міг любити».
У духовному житті ми повинні тренувати нашу свобідну волю, шукаючи Господа з довірою, наполегливо просячи про Його милосердну любов, щоб ми могли бути милосердними до інших, навіть як Отець Небесний є милосердним (Лк. 6:36).