Ці слова звучать у Символі Віри, який ми проголошуємо щонеділі під час Літургії: «і був розп’ятий за Понтія Пилата, і похований, і воскрес на третій день, згідно з Писанням, і вознісся на небеса…». Але ж Ісус не космонавт. Коли Біблія вживає слово «Небо», «Небеса», не йдеться про міжзоряний простір, що десь там понад хмарами. Навіть, якщо віруюча людина молиться: «Отче наш, що єси на небесах…», – це не означає, що вона знає Його точну адресу!
У біблійному тексті про вознесення написано, що Ісус піднявся на небо і зник на очах у Своїх учнів. Це образний вираз для того, аби сказати, що вони більше не побачать Христа, але що Він Живий у Бозі, бо «сидить праворуч Отця».
«Небо» є символом «Бога». Нескінченно велике, воно оточує нас своєю присутністю. Як Бог, воно одне й те ж для всіх людей, воно всюди. Ісус, Божий Син, через Своє воскресення повернувся до Отця. Він, як і Отець, відтепер присутній всюди, хоч і невидимий для наших земних очей. Зустріти Його ми можемо через віру і любов.