Що робити у випадку помилкового рішення?

Дехто може думати, що він прийняв незмінне рішення, наприклад, подружнє життя, священиче рукоположення або вічні чернечі обіти, не питаючи про Божу волю у своєму житті. Може навіть усвідомити, що у своєму незмінному виборі керувався нечистими мотивами, наприклад, страхом за себе, вигодою, хворими амбіціями, думкою близьких людей. У такій ситуації св. Ігнатій радить: «Якщо такий вибір не було зроблено належним чином, тобто він відбувся в невідповідний спосіб та під впливом невпорядкованих почуттів, то залишається хіба покаятися і намагатися вести добре життя в межах, визначених зробленим вибором» (ДВ 172).

Роздуми над помилками минулого, психічне незадоволення, збудження жалю і претензій до себе або до інших людей – це безплідні дії, які не змінять ситуацію. Св. Ігнатій заохочує розпочати процес внутрішнього навернення спочатку через визнання своєї нечесности щодо себе, ближніх і Бога. Це болісний процес. Але саме цей біль, якщо приймемо його в покорі, має силу очищати. Він стає місцем жалю і молитви про акцептацію свого стану життя. Тоді ми просимо, аби сам Бог «вирівняв криві лінії» того, що ми здобули нечесним шляхом, не питаючи Його згоди.

Часто трапляється, що під впливом труднощів у стані життя, вибір якого був не плодом пошуків Божої волі, а власним рішенням, людина майже нав’язливо починає думати, що було би краще, якби вона вибрала інший стан життя, іншу дорогу життя.

Ми не будемо розглядати життєвих ситуацій, в яких ставиться під сумнів не тільки гідність, а й важність прийнятих таїнств, наприклад, шлюб, священство або інші юридичні акти Церкви. Такі справи мають розглядати відповідні церковні структури. Допомога вимагає не тільки досвіду й розторопности духовного керівника, а й компетентної юридичної церковної влади.

Вправа 1

Для осіб, які вже вибрали стан життя.

Згадаю процес здійснення вибору стану життя.

  • Скільки часу я думав про такий стан життя?
  • Чи я не мав сумнівів до, під час і після прийняття рішення?
  • Як довго я вагався з прийняттям рішення?
  • Чи я молився про добрий вибір стану життя?

Згадаю момент, коли я приймав рішення.

  • Чи можу сказати, що шукав Божу волю, вибираючи цей стан життя?
  • Чи мій вибір не потребує внутрішнього зцілення, навернення?
  • Чи не шкодую про свій вибір?
  • Чи в моменти фрустрації та труднощів не піддаюся безплідним внутрішнім дискусіям, що «було би краще…»?
  • Чи не відчуваю, що це спокуса втекти від актуальних труднощів сімейного, професійного, священичого чи чернечого життя?
  • Чи дякую Богові за свій стан життя?

Віддам Богові плоди рефлексії та молитви. За що я хотів би подякувати Богові? За що хотів би попросити прощення? Чого хотів би в Нього попросити?

Вправа 2

Для осіб, які стоять перед вибором стану життя.

  • Чи усвідомлюю, що мушу вибрати якийсь стан життя?
  • На якому етапі розпізнавання я перебуваю?
  • Що роблю для того, щоб вибір стану життя був зрілим рішенням?
  • До якого стану життя я схиляюся і як давно?
  • Чи можу щиро сказати, що я чесний перед своїм сумлінням і перед Богом у розпізнаванні стану життя?
  • Чи я не мав великих сумнівів у той період?
  • Якщо мав, то які?
  • Чи я шукав допомогу, щоб прояснити ці сумніви?
  • Чи не боюся вчинити помилку?
  • Чи вибір стану життя трактую як пошуки і знаходження Божої волі?
  • Чи користуюся постійним духовним керівництвом у розпізнаванні вибору стану життя?
  • Що я хотів би сказати Богові про своє заангажування в розпізнавання вибору стану життя?

Змінні вибори

Окрім вибору стану життя в людському житті є небагато рішень, які вже не можна змінювати. Але якщо хочемо змінити якийсь вибір, то постає питання: чому? З кожною зміною поєднується зусилля і відповідальність. Св. Ігнатій радить не змінювати добрий вибір: «Що стосується вибору змінного, то якщо хтось зробив такий вибір у належний і добре впорядкований спосіб, не підпорядковуючись ні плоті, ні світу, то причин здійснювати новий вибір немає. Натомість слід якомога більше змагати до досконалости в межах того вибору» (ДВ 173).

Св. Ігнатій радить бути вірними доброму виборові й не піддаватися спокусам постійних змін. Коли ми стаємо перед якимись труднощами чи сумнівами, то з’являється спокуса переглянути здійснений вибір. Зміна доброго вибору часто може бути способом втечі, а не впорядкуванням свого життя.

Але ми могли приймати рішення з нечистими, двозначними мотиваціями: під впливом страху, невпорядкованих схильностей, хворих амбіцій тощо. Св. Ігнатій заохочує нас піддавати такі рішення ґрунтовному розпізнаванню і здійснити новий вибір: «Втім, варто зазначити: якщо вибір, який можна змінити, не було здійснено щиро й у впорядкований спосіб, то корисно знову провести його належним чином, якщо лишень хочемо принести визначні та милі Господеві Богу плоди» (ДВ 174).

Вразлива совість спонтанно вказує на те, що переважає в наших мотиваціях, пов’язаних із вибором: безкорисливе прагнення служити Богові й допомога людям чи егоцентричні інтереси, побоювання, страх за себе, гординя.

Якщо відкриваємо, що в наших рішеннях переважали невпорядковані мотиви, то чистота людського наміру спонукає нас повторити цей вибір. Перед вибором слід молитися про чистоту серця і внутрішню свободу, завдяки яким зможемо здійснити властивий вибір.

Вправа

Згадаю принаймні один очевидний помилковий вибір, який не виправдався в моєму житті.

  • Чи мене переслідували думки змінити його?
  • Де я здійснив помилку при цьому виборі?
  • Я здійснював вибір розважливо й вдумливо чи швидко й бездумно?
  • Чи я тоді молився про благодать і світло Святого Духа?
  • Чи шукав допомогу в духовного керівника чи в інших людей?
  • Якими були суттєві мотиви мого вибору?
  • Які почуття я тоді переживав?
  • Де я насправді поповнив помилку?

Що хотів би сказати Богові? За що хотів би Йому подякувати? За що попростити прощення? Про що просити?

Попередній запис

ДВА ВИДИ ВИБОРУ В ПОШУКАХ І ВИКОНАННІ БОЖОЇ ВОЛІ

Наступний запис

ТРИ ПОРИ ЗДІЙСНЕННЯ ВИБОРУ