Що Ісус може зробити на Месі

Я усвідомила цю правду тоді, коли була на Месі, яку правили просто неба в гірській латиноамериканській країні. Багато дуже бідних людей прийшло на цю Месу. Священик використовував старий стіл як вівтар.

Принесли маленького хлопчика, який страждав від дуже сильних опіків і ран на тілі. Пригадую, подумала: «О Боже, тут насправді не можна нічого зробити. Це так погано. Нема ні лікарів, ні ліків».

Мене захоплював священик. Його віра в Ісуса навчила мене, що я повинна дозволяти Ісусові робити те, що тільки Ісус може зробити в Євхаристії, і через неї – змінити наше життя.

Ми молилися з маленьким хлопчиком, потім священик сказав старій жінці, яка принесла його на Месу: «Просто покладіть його тут, під столом, і продовжимо служити Євхаристію».

Меса тривала, і я була вражена участю людей у Богослужінні. На мене справило враження те, що священик настільки свідомий того, що робить під час Літургії, що змушує Месу ожити для цих бідних людей.

Поведінка цього священика свідчила, що він перейнятий Месою і має глибоку й особисту віру в Христа. Він фактично передавав це людям, які були присутні на тій відкритій Месі.

Коли ми наблизились до освячення Святих Дарів, я заплющила очі. Коли ж розплющила їх, то виявила, що люди лежать ниць на землі. Вони зводили свої погляди догори, щоб адорувати Господа. Вираз їхніх облич змусив мене подумати: «Вони справді вірять, що це Ісус». Потім, коли я подивилася на священну Гостію, у своїй уяві побачила найпрекрасніший образ Ісуса з простягнутими руками. Він усміхався з великою любов’ю і співчуттям. Він обіймав цих бідних людей і говорив: «Прийдіть до Мене всі втомлені, і Я дам вам життя і віру».

Це був момент усвідомлення в глибині серця: «Дорогий Ісусе, це справді Ти. Це може виглядати, як хліб і чаша, але тільки Ти міг придумати такий творчий спосіб являти Себе Своєму народові».

Після Меси я пішла дізнатися, як почувається той хлопчик, якого поклали під стіл, що служив вівтарем. Але дитини там не було. Я запитала жінку, яка принесла його на Месу, де він. Вона відповіла, вказуючи на дітей, які гралися неподалік: «Он там».

Я подивилася на дитину – хлопчик почував себе добре. З його маленьким тілом було все гаразд.

Я спитала вголос, але, головним чином, звертаючись до себе: «Що сталося з ним?»

Стара жінка подивилася на мене і сказала: «Що сталося? Хіба Ісус не прийшов?»

Під час цієї Меси, як і на всіх Месах, священик тримав руки над хлібом і вином, прикликаючи Духа, щоб священнодіяти, аби «хліб і вино стали Тілом і Кров’ю» Ісуса. Коли священик промовив цю молитву, Святий Дух прийшов, і, звичайно, Він не обмежувався лише тим, що просив зробити священик. Сила Духа зійшла також на дитину, і хлопчик був перемінений. Його було зцілено, і він видужав.

Того самого дня на початку Меси я побачила ще одного малого з жахливим деформованим обличчям. Наприкінці Меси його мати підбігла до мене з дитиною на руках зі словами: «Сестро, подивіться на мого малюка». Обличчя дитини було зцілене.

Я була єдиною, хто дуже здивувався, але в того священика була велика здатність приводити людей до Живого Ісуса. Так, як жінка в Євангелії, вони приходили до Ісуса, маючи очікувальну віру. Вони приходили не для того, щоб просто подивитися, що священик робить чи щоб критично оцінити спосіб його проповідування чи служіння Меси. Це була їхня Євхаристія. Вони приходили брати участь разом з Ісусом у Службі Божій, яку жертвували Його Отцеві. Вони ставали частиною цього приношення. Для них це був живий досвід зустрічі з Ісусом.

Я залишила ту гору, здобувши цілком нове розуміння Євхаристії. Суть не лише в тому, що можу зробити я, аби привести людей на Месу, щоб вони могли бути дуже побожними і говорити Ісусові, що люблять Його. Це дуже добре, але Євхаристія – це те, що може і хоче зробити Ісус для всіх нас, для всього світу. Не Ісусові потрібно, щоб ми приходили на Месу, але ми потребуємо Ісуса.

Тієї ночі я не могла спати. Я була дуже стривожена. Бог намагався мені щось сказати. Близько четвертої години ранку я все ще не спала. Я переверталася і вовтузилася в постелі, тож підвелася, вклякла біля ліжка і спитала: «Ісусе, що Ти хочеш мені сказати?» Я відчула, як Господь відповідає: «Ти повинна зробити Мене впізнаваним у Євхаристії. Люди приходять до тебе. Люди будуть приходити звідусіль, шукаючи зцілення. Вони будуть казати: «О, якщо б тільки сестра Брідж доторкнулася до нас» або «Якщо б тільки сестра Брідж поклала на нас руки, ми б зцілилися».

«Багато хто робить з людей фальшивих богів у служінні зцілення. Вони шукають людей, а не Мене. Я приходжу щодня в Євхаристії. Я обіцяв дати вам життя і життя з надміром, наповнити вас силою для вашої мандрівки.

Я хочу, щоб ти тепер пішла у світ і вказувала на Мене в Євхаристії. Я хочу, щоб ти говорила людям відвести погляд від Брідж Маккенни і зосередити його на Євхаристійному Ісусі, повірити в Мене. Ти можеш розчарувати їх, і ти їх розчаруєш, як розчаровує будь-яка особа, що притягує до себе людей. Але якщо ти будеш вказувати їм на Мене, тоді вони ніколи не розчаруються».

І знову прийшло розуміння, що я повинна бути вказівником, який вказує на Ісуса. Після цього молитовного досвіду я помістила Євхаристію в центр свого навчання.

Попередній запис

Зцілювальна сила Євхаристії

Наступний запис

Віра, не почуття