Юв – Юш

Ювал (музика): Син Ламеха й Ади, винахідник музичних інструментів (гусла й сопілка), учитель музичного мистецтва (1 Мойс. 4:21).

Юда, Йодай, Єгуда (хвала Богові, слава Богові, хваліть Господа, прославляйте Господа):

  1. Йосипів син у родоводі Ісуса Христа (Лк. 3:30),
  2. Йосихів син у родоводі Ісуса Христа (Лк. 3:26).
  3. Брат Ісуса Христа (Мр. 6:3).
  4. Четвертий син Якова від Лії, народився в Месопотамії. Хоч Юда поділяв ненависть своїх братів до Йосипа, проте він був більше співчутливий і порадив їм краще продати його, ніж вбити (1 Мойс. 37:26-27). Під час другої подорожі з братами до Єгипту по збіжжя, коли Яків не погоджувався, щоб вони взяли з собою наймолодшого брата Веніямина, то Юда глибоко та зворушливо переконав свого батька в своїй вірності й сердечній відданості йому (1 Мойс. 43:3-10). У Єгипті перед Йосипом Юда діяв як провідник і речник своїх братів. Він визнав їхню спільну вину перед Богом і виявив їхнє покаяння (1 Мойс. 44:16). Свою відданість батькові та свою любов до Веніямина він показав тепер тим, що відверто при всіх благав невідомого тоді йому намісника краю затримати його самого в Єгипті, як закладника-заручника, замість свого брата Веніямина. При цьому він так зворушливо промовляв, що Йосип не міг дальше витерпіти й відкрився своїм братам. “Що ми скажемо моєму панові? Чим виправдаємось? Бо як я прийду до батька свого, а юнака зі мною нема? Щоб не побачити мені того нещастя, що спіткає мого батька” (1 Мойс. 44:16,34).

Безперечно, відношення Юди до Тамари були несправедливі (1 Мойс. 38). Однак у своїм великім гріхопадінні він укінці визнав свою вину й своїм черговим ставленням до Тамари показав у собі повчального приклада, як людина має володіти собою й панувати над своїми пожадливостями (1 Мойс. 38:26).

Якою увагою й пошаною Юда користувався в свого батька, видко навіть із того, що Яків “послав перед собою Юду до Йосипа, щоб показував перед ним дорогу до Ґошену” (1 Мойс. 46:28). Та найголовніше тут те, що Яків у своїм благословенні віддав Юді перевагу над його братами, вказавши, що з Юдиного племени народиться Цар царів, Господь Ісус Христос (1 Мойс. 49:8-12).

Юдине плем’я під час перепису в Синайській пустині нараховувало 74 600 осіб (4 Мойс. 1:26,27), а на границі Ханаану перед входом до нього – 76 500 осіб (4 Мойс. 26:22). Їхня територія простягалася завдовжки приблизно на 45 миль, а завширшки приблизно на 50 миль із точним поданням границь у Книзі Ісуса Навина 15:20-63. (Лк. 3:33; Євр. 7:14; Об. 5:5; 7:5).

  1. Чоловік, який жив у Дамаску при Простій вулиці, в якого домі перебував Савл із кілікійського Тарсу після свого навернення (Дії Ап. 9:11).
  2. Галилеянин Юда підняв велике повстання проти римлян, коли Квіріній прибув у Юдею переписати маєтки для оподаткування. Гамаліїл згадує про нього в своїй промові перед синедріоном (Дії Ап. 5:37).
  3. Юда, званий Варсавою, провідний працівник і проводир між братами в Апостольській Церкві в Єрусалимі (Дії Ап. 15:22), наділений даром пророцтва (Дії Ап. 15:32,34), вибраний із Силою супроводити Павла й Варнаву до Антіохії, як делегати до Антіохійської Церкви.
  4. Раб-слуга Ісуса Христа, брат Якова, автор Послання Юди (Послання Юди 1:1).
  5. Юда Яковів, апостол Ісуса Христа (Ів. 14:22; Лк. 6:16; Дії Ап. 1:13), названий також Тадеєм (Мт. 10:3; Мр. 3:18).
  6. Левит, що доглядав працю в Божому домі (Езри 3:9).
  7. Син Сенуїн, наглядач над містом (Неем. 11:9).
  8. Син священика, брав участь у святі освячення міських мурів (Неем. 12:36).

Юда Іскаріотський (Найменування “Іскаріот” складається з двох слів: “іс” та “Каріот” або слушніше “Керійот” “Іс” чи “іш” по-гебрейському означає чоловіка, а “Керійот” – це назва міста в Юдеї, як читаємо в Ісуса Навина 15:25. Тут до імени “Юда” спеціяльно додано “Іскаріотський”, щоб таким чином відрізнити його від іншого Юди поміж апостолами):

Юда Іскаріотський – це син Симона (Ів. 6:71; 13:2,26); уродженець Юдеї, всі інші учні походили з Галилеї. У його житті сріблолюбство й раціоналізм брали верх над духовними й гуманітарними якостями, інакше кажучи, він керувався головним чином вимогами розуму, логіки й матеріальної корисности. Ісус Христос покликав його, як і всіх інших, на Свого учня (Лк. 6:12-16); він ходив із Учителем, прислуховувався до Його науки й наочно бачив Його великі діла (Лк. 8:1; Мт. 9:35; Мр. 6:6). Мав здібності управителя й був скарбником учнівської каси (Ів. 12:6; 13:29). Ісус Христос добре знав серце й характер Юди Іскаріотського та бачив у ньому Свого майбутнього зрадника (Ів. 6:64-71; 2:24-25). Юда з іншими учнями проповідував Євангелію по містах Юдеї (Мт. 10:4). За 30 срібняків від первосвящеників зрадив Христа. Дивлячись на наслідки зради, Юда визнав свій гріх, кинув у храм срібняки й повісився (Мт. 27:3-10; Дії Ап. 1:18).

Годі й сьогодні встановити справжні спонуки Юдиної зради. Патріотичний мотив, мовляв, що Юда, як гебрейський патріот, пізнавши, що Ісус Христос не має наміру відновити національної держави Ізраїля, розчарувався, втратив надію стати міністром скарбу в майбутньому Царстві й тому видав свого Учителя та Провідника, – не може служити для нас відповіддю. Фактом однак є, що сатана настільки взяв у своє кільце облоги Юду й настільки посів його серце, що для Юди не було вже вороття. Свої нестерпні муки душі за зраду невинної крови він волів покінчити відчайдушним знищенням самого себе…

Юлій (м’яковолосий): Римський сотник із полку Августа, супроводив апостола Павла та інших в’язнів, як конвоїр (вартівник), із Кесарії до Риму. Він по-гуманному ставився до Павла. (Дії Ап. 27:1,3,31,41-44).

Юлія (м’яковолоса): Одна з групи римських віруючих, яких просив привітати апостол Павло. Можливо, дружина Філолога (Рим. 16:15).

Юній, Юнія (приналежний богині Юноні, яка, за римською мітологією, була Юпітеровою жінкою, опікункою шлюбу, заступницею жінок й царицею богів): Один із групи римських віруючих, якому Павло передав привіт. Він згадує про Юнія та Андроніка, як про своїх свояків і співв’язнів, які були відомі поміж апостолами та служили Господеві ще перед ним (Рим. 16:7).

Юпітер – див. “Зевс”.

Юст (справедливий):

  1. Кандидат на апостола, якого називали ще Йосип Варсава (Дії Ап. 1:23).
  2. Християнин у Коринті, що звався також Тит. У його домі, що межував із синагогою, перебував апостол Павло. (Дії Ап. 18:7).
  3. Друг і співробітник апостола Павла, походив із гебрейського народу. (Колосян 4:11).

Юхал (сильний, могутній): Син Шелемеїн, опонент (супротивник) пророка Єремії (Єремії 38:1).

Юхал – див “Єгухал”.

Юшав-Хесед (любов, прихильність, милість вертаються): Один із синів Зоровавеля, з Давидової Династії (1 Хронік 3:20).

Попередній запис

Шіф – Шух

Наступний запис

Яа – Яки