Ми входимо в суть проблеми, котра нас цікавить: якими є симптоми, що свідчать про те, що ми говоримо про зло диявольського походження, а не про певні природні відхилення. На основі результатів ми зрозуміємо, чи варто скерувати конкретну особу до лікарів, чи вистачить певної молитви, чи все ж необхідно звернутися до екзорциста. Ця тематика – плід конкретного досвіду, який я вважаю особистим. Кілька рядків із Rituale[1] явно недостатні, окрім того не існує книжок, які б про це говорили. Саме тому екзорцисти діють по-різному, виходячи кожен із власного досвіду.
Дехто використовує анкету із запитаннями. Інші намагаються розпитати родичів, адже їхнє свідчення дуже важливе, оскільки жертва часто не може усвідомити того, як вона поводиться та реагує на зовнішні подразники. Порядок проведення процедур дуже важливий, оскільки саме на цьому етапі визначається, які симптоми важливі, а які – ні, щоб зрозуміти, чи йдеться насправді про присутність диявола.
Необхідно також наголосити на тому, що потрібна сукупність певних симптомів (оскільки яким би не був важливим один симптом, цього явно не достатньо); але тільки під час проведення екзорцизму можна отримати моральну впевненість.
Метод, який я використовую, полягає в тому, щоб провести невеличке опитування, щоб переконатися в наявності «підозрілих» ознак: якщо їх немає (як це буває в більшості випадків), я обмежуюся кількома порадами, але не призначаю жодних зустрічей. Варто зазначити, що цю перевірку можна провести телефоном чи в письмовій формі; саме тому вона така «невеличка». Ця необхідність зумовлена неймовірною кількістю запитів.
Якщо проявляються «підозрілі» симптоми, я призначаю зустріч і проводжу попередній сеанс екзорцизму, який може мати довшу чи коротшу тривалість. Окрім того існує певний аспект, який я вважаю фундаментальним! Переконаний, що екзорцизм має не лише лікувальний (звільнення), але й, передусім, діягностичний ефект. Дуже цікаво спостерігати за реакцією особи під час проведення екзорцизму. Хоча деколи набагато важливіше побачити його ефект через кілька днів після сеансу. У багатьох випадках необхідно враховувати те, що під час екзорцизму може відбуватися процес еволюції: і в поведінці особи, і в наслідках самого екзорцизму. Деколи траплялося так, що після першого сеансу досягався максимальний ефект. Траплялося і таке, що поведінка особи, над якою здійснювався обряд, зазнавала непередбачуваної еволюції під час екзорцизму, яка завжди свідчила про природу того зла, від якого треба було звільнитися.
Під час першого опитування я передусім питаю, чому було прийняте рішення звернутися до екзорциста і на основі яких ознак. Деколи на поверхню спливають настільки банальні причини, що вистачає кількох слів для вирішення проблеми. Наприклад: «Я чув про одержимість і хотів би знати, чи я не є біснуватий»; хоча ця особа, як виявляється, немає жодних ознак. «Моліться, приступайте до святих таїнств, живіть згідно із заповідями і відганяйте фальшиві тривоги». Справу закрито. «Отче, мій син став нервовим, боюся, чи його не врекли». У таких випадках під час моїх запитань стає зрозумілою відсутність будь-яких симптомів; я даю загальні поради і на цьому закінчую. «Отче, мій чоловік кинув мене і живе з іншою жінкою. Але ж він так любив мене! Я переконана, що щось тут не так». За таких обставин достатньо кілька запитань, щоб зрозуміти, що немає нічого підозрілого. Жодних проклять, жодних вроків, тож достатньо кількох порад для вирішення справи. Деколи бажання звернутися до екзорциста походить від осіб, які вважають себе одержимими. «Отче, я б хотів зустрітися з Вами, бо мене прокляли». «А з чого ви це взяли?». Часто люди розгублюються вже після цього запитання, розуміючи, що немає жодної серйозної підстави для подібних тверджень, але вони набираються хоробрости і під тиском запитання відповідають: «Це була одна циганка… Це була одна свята особа, яка благословила мене… Я пішла до ворожки, яка сказала, що мене врекли і сказала, що за 5 мільйонів лір[2] вона зцілить мене, тож я вирішила звернутися до Вас… Я належу до молитовної групи. Наді мною помолилися і зрозуміли, що йдеться про диявольське втручання і мені сказали звернутися до екзорциста… Я звернувся до одного доброго священика, який благословляє людей, хоча й не здійснює обряду екзорцизму; у мене була агресивна реакція: я кричав, кидався об землю та богохулив, після чого цей священик наказав мені звернутися до екзорциста… Я звернувся до одного цілителя, який провів кілька обрядів, дав мені випити якоїсь води, після чого я почувався дуже зле і зрозумів, що щось тут не так…».
Я міг би ще довго продовжувати цей перелік. У наші часи дуже багато осіб вважається святими, дуже багато цілителів, ворожок, чаклунів, циган, харизматиків тощо. Нелегко зорієнтуватися у всьому цьому. Звичайно, я не погоджуюся з таким зручним поясненням, як: «Все це байки». Необхідно як слід про все дізнатись, оскільки, попри те, що більшість випадків зумовлені простим навіюванням, деколи йдеться про серйозні та правдиві випадки, якими не можна нехтувати. Деколи шахрайство більш ніж очевидне. В інших випадках я ставлю серію запитань, про які вже говорив, щоб дослідити наявність підозрілих ознак; у таких випадках я призначаю зустріч і дію згідно зі встановленою процедурою.
[1] Rituale – требник, богослужбова книга, яка містить тексти, потрібні для звершення святих таїнств і освячень та благословень
[2] Близько 2 500 € (Прим. перекл.).