1 книга Самуїлова 4:1-18
В історії з Самсоном ми вже розповідали про те, хто такі филистимляни і які в них були відносини з народом Божим. Справді, це був Божий шлях покарання ізраїльтян: коли вони вклонялися Богу, любили Його і виконували заповіді, тоді Господь утримував филистимлян і не було війни; а коли євреї відступали від Господа, то Він дозволяв филистимлянам воювати проти Ізраїля і мати в цьому успіх.
Ось і зараз війна між цими двома народами розпалилася, і два війська стали таборами одне навпроти іншого. Під час першого ж бою филистимляни вщент розбили ізраїльське військо.
Коли вцілілі євреї повернулися до свого табору, то замість молитви до Господа і каяття в гріхах, за які Бог їх карає, вони вирішили собі так: «Давайте візьмемо сюди ковчег Божий і з ним ми переможемо». Ви пам’ятаєте, що ковчег – це зроблений із золота ящик, на віці (кришці) якого в хмарі з’являлася слава Господня. Чи міг цей ковчег спасти євреїв? Звісно ж ні! Тільки Бог спасає людей! Але вперті люди не хотіли нічого змінювати у своєму серці й житті.
Щоб принести в табір ковчег Божий, ізраїльтяни послали до Шіло священиків. Сини Ілія самі принесли ковчег Божий і поставили його поблизу ізраїльських наметів. Євреї так радісно кричали, вітаючи прибуття ковчегу до табору, що їхній галас почули аж у таборі ворогів. Филистимляни стали допитуватися про причину такої радості, а коли дізналися, що ковчег Бога Ізраїлева прибув до табору ізраїльтян, злякалися й говорили: «Якщо Бог Ізраїля допоможе їм, то що буде з нами? Їхній Бог уже одного разу покарав єгипетського фараона і його вершників. Він може зробити те саме з нами. Будьмо мужніми і докладемо всіх зусиль, щоб перемогти їх».
Филистимляни й ізраїльтяни стали до бою, а священики несли ковчег на своїх плечах. Чи допоміг ковчег народу Божому здобути перемогу? Ні! Надія на золотий ящик була марною, адже Самого Господа ніхто не молив про присутність і допомогу. Бог знову дозволив филистимлянам розбити військо євреїв: того дня загинуло тридцять тисяч осіб. У цьому ж бою Бог виконав Свій присуд і для синів Ілія – вони обидва загинули в один день.
А що ж сталося з ковчегом, який несли ці два священика? Під час бою филистимляни заволоділи ним.
Ілія не було з військом, бо він уже був віком дев’яноста восьми років, і очі його осліпли через старість. Коли його сини з ковчегом пішли до війська, то він дуже хвилювався, щоб із ковчегом Божим нічого не сталося, бо це була велика святиня. Ілій сидів при дорозі й чекав новин із поля бою.
Нарешті до Шіло прибіг один з воїнів, який брав участь у битві й ледве втік, щоб повідомити жителям міста про те, що сталося. На знак горя і страшної звістки голова вісника була посипана попелом, а одяг на ньому роздертий. Коли жителі Шіло почули, що сталося, то почали ридати й голосити. Ілій почув це і хотів швидше дізнатися, що ж трапилося.
Вісник підійшов до нього й сказав «Я прийшов з поля бою. Ізраїльтяни переможені, багато загинуло, а з ними й твої два сини. Вороги забрали собі ковчег Божий».
Коли Ілій почув звістку, що ковчег забрали филистимляни, він впав зі стільця. Старий і гладкий первосвященик зламав собі хребта і тут же на місці й помер.
Чому ж Ілій так засмутився через ковчег Божий? Бо ковчег той був немов би престолом, на якому перебував Господь, а заволоділи цим ковчегом нечестивці, які вклоняються ідолам. Серце благочестивого старця не могло витримати такого, бо він дуже любив Бога.
Що ж спіткало филистимлян за те, що вони взяли собі Божу святиню? Про це читайте в наступній історії.
ЗАПИТАННЯ:
- Чому филистимляни воювали з народом Божим?
- Що вигадали євреї для своєї перемоги над ворогами?
- Чи допоміг їм ковчег Божий і чому?
- Що сталося з Ілієм, коли він почув про долю, яка спіткала ковчег Божий?