«Мета не виправдовує засобів. Завжди треба поводитися чесно і справедливо, бо йдеться про елементарні принципи людського співіснування, які не повинні залежати від релігійних переконань. Було б добре, якби ми ставилися до інших так, як хочемо, щоб вони ставилися до нас. Тоді не було б зловживань, особливо фінансових», – роздумує о. Януш Майда.
Марта Бжезінська: Чи для християнина фінансова криза та спроби впоратися з нею несуть якісь моральні проблеми? Багато хто не може спати через курс долара та євро…
о. Януш Майда: Якщо настає економічна криза, то вона стосується усіх, а не лише християн. Отож, усі мусять якось давати собі раду з цією проблемою. Не зважаючи на обставини, завжди треба поводитися чесно і справедливо, бо йдеться про елементарні принципи людського співіснування, які не повинні залежати від релігійних переконань. У зв’язку з цим мені не видається, що християни перебувають в якійсь особливій ситуації, складнішій чи простішій.
Як виглядає справа позичання грошей під відсотки? Церква завжди засуджувала лихварів. А як сьогодні виглядає її вчення, якщо йдеться про банки, які накладають великі обтяження на осіб, котрі беруть кредити, або про власників обмінних пунктів? Адже з цих «відсотків» банки мають неабиякі прибутки.
Треба відрізняти опроцентування грошових позик від лихварства. Лихварство – вимагання надмірних процентів із позиченої суми, поєднане з тяжким становищем боржника. Іншими словами, лихварство – це позика з надмірним опроцентуванням та маніпулювання скрутним становищем боржника. Оскільки Церква завжди виступає проти використання людей іншими людьми, то засуджує і лихварство. Інша справа, коли йдеться про позики з метою примноження капіталу, наприклад, для розвитку власного бізнесу. Тут не йдеться про використання чийогось скрутного становища. Позичальник не змушений брати в борг, щоб здобути засоби для прожиття; така особа бере кредит, щоб поліпшити своє становище. У цьому випадку грошовий капітал стимулює економічний розвиток, служить загальному благу, а встановлення відповідних процентів цілком справедливе.
У багатьох законодавчих системах лихварство заборонене, а розмір максимальних відсотків встановлений.
У Польщі це регулює Постанова про Кредит Споживача, а величина максимальних відсотків не може перевищувати вчетверо річну відсоткову ставку Національного банку Польщі. Це завдання держави, а не Церкви – створювати такі закони, які унеможливили б діяльність із ознаками лихварства. Отож, якщо трапляються зловживання, то компетентні державні інституції мають дбати про дотримання законів.
Християнин, який змушений утримувати родину, знає, що зможе заробити, коли купуватиме дешевші товари, а потім продаватиме їх дорожче. Це морально добра позиція чи ні?
Тут ми торкаємося теми про бізнес і посередництво. Хтось щось купує, щоб потім це продати і отримати прибуток. І це видається нормальним. Натомість є й інший аспект цієї справи: за скільки можна продати цю річ або скільки можна на цьому заробити. Це регулюється законами ринку, вимогами попиту та продажу, які, своєю чергою, залежать від відповідних фіскальних інструментів.
Крім цього, як уже згадувалося, мета не виправдовує засобів. Завжди треба поводитися чесно і справедливо, бо це елементарні принципи людського співіснування, які не повинні залежати від релігійних переконань. Було б добре, якби ми ставилися до інших так, як хочемо, щоб вони ставилися до нас. Тоді не було б зловживань, особливо фінансових.
Криза, про яку всі говорять, також є викликом для Церкви?
В основі кожної економічної кризи зазвичай є бажання швидкого збагачення та відсутність чесности, а також зловживання. Церква завжди негативно оцінювала й оцінює всілякі форми визиску та економічних зловживань, так само як прагнення максимального зиску, якого прагнуть кредитні установи. Монополізація фінансів та кредитів, а також переоцінка фінансового капіталу можуть бути кризогенними чинниками. У таких ситуаціях треба заново створювати реформи економічних та суспільних структур, треба заново придивитися до економічних систем, до того, чи вони справедливі, чи в них немає зловживань і прагнення зиску.