ІЗРАЇЛЬТЯНИ В ПУСТЕЛІ

Числа 20:1-13, 22-29

Відтоді ізраїльтяни були приречені ходити пустелею сорок років, переходячи з місця на місце. Якось прийшли вони в пустелю Цін, де не було води. Чи звернулися вони до Бога з молитвою, щоб Він дав їм пити? Де там! Як і щоразу, коли приходило випробування, вони знов почали нарікати на Мойсея та Аарона: «О, чому ми не померли раніше? Навіщо ви вивели нас із Єгипту, щоб у пустелі загинули ми та наша худоба? Тут немає ані винограду, ані фініків, не родить хліб, а тепер ще й води немає!»

Вкотре засмутилися Мойсей й Аарон. Але вони любили Бога і щоразу зверталися до Нього з усіма своїми проблемами і смутком. Мойсей та Аарон впали перед скинією на обличчя свої і чекали Господа, коли Він заговорить до них. Слава Божа зійшла на скинію, і Він сказав Мойсею: «Візьми жезл твій і збери народ біля скелі. Потім скажи до скелі, щоб вона дала воду, і вода потече зі скелі і нап’ється весь народ і їхня худоба».

Мойсей взяв свого жезла і разом з Аароном пішов до скелі. Весь народ послідував за ними. Коли всі зібралися біля скелі, Мойсей підняв руку і зопалу вдарив двічі жезлом по скелі: вода заклекотала і полилася сильним потоком, її було достатньо, щоб напився весь чисельний народ та вся їхня худоба. Чи помітили ви, що Мойсей не все зробив так, як сказав Господь? Чи наказував Бог вдарити по скелі? Та ще й двічі? Ні. Бог сказав: «Скажи скелі і вона дасть воду».

На жаль, Мойсей, найлагідніша людина, та Аарон, брат його, піддалися гніву й порушили Боже слово. Бог дуже любив їх, але незважаючи на це, Він був змушений справедливо покарати за непослух. Бог сказав їм обом: «За те, що ви не ввірували в Мене, щоб явилася Моя святість перед очима ізраїльтян, ви не введете у землю ханаанську цей народ, ви також помрете у пустелі».

Лише уявіть собі, як довго мріяв Мойсей побачити землю ханаанську, де б ізраїльтяни зажили щасливим життям у власних домівках. Він розкаявся і дуже просив Бога помилувати його, але Він сказав: «Не кажи мені більше про це» (Повт. Зак. 3:23-26). Тоді Мойсей зрозумів, що йому доведеться понести це покарання.

Бачите, до чого може привести гнів? Бог бажає, щоб ви ніколи не гнівалися і не ображалися, не відповідали злом на зло. Інколи справді важко бути лагідними, але Бог може вас такими зробити, якщо ви поросите Його про це і будете виконувати Його заповіді.

Господь святий і справедливий, тому Він не терпить непослуху і карає за нього, навіть якщо неслухняним виявиться така лагідна людина, як Мойсей.

Минув час і прийшов день смерті Аарона. Бог сказав Мойсею: «Піднімись з Аароном на вершину гори і візьміть із собою старшого сина Ааронового, щоб по смерті батька вдягнути одяг первосвященика на сина».

Тоді Аарон одягнув усі елементи свого одягу, і вони втрьох з Мойсеєм та старшим сином піднялися на вершину гори, а весь народ проводжав їх поглядами. Первосвященик знав, що більше ніколи не повернеться з цієї гори, та він слухняно зробив усе, як звелів Бог.

На вершині гори Мойсей зняв з Аарона первосвященицький одяг і вдягнув його на старшого сина. Аарон залишився на горі, а Мойсей із сином попрощалися з ним і повернулися до табору. Відтоді син став первосвящеником замість Аарона.

ЗАПИТАННЯ:

  1. Як вчинив народ, коли в них не стало води?
  2. Що Господь наказав Мойсею зробити?
  3. Чи дотрималися Мойсей та Аарон Божого повеління?
  4. Як Бог покарав їх за це?
Попередній запис

ДВАНАДЦЯТЬ СПОСТЕРЕГАЧІВ

Наступний запис

МІДНИЙ ЗМІЙ