1. Що нам забороняє наблизитися до Спасителя?

Коли на уроці релігії священик запитав дітей: “Хто хоче бути спасенний, хто хоче піти до неба?” – відразу підняли всі руки. Це природно. Кожен з нас на таке запитання відповів би так само. Усі хочемо дістатися до неба. Водночас дозволяємо собі робити в житті те, що це прагнення не підтверджує. Що нам забороняє наблизитися до Спасителя?

Одна з найбільших перепон на дорозі до спасіння – це страх. Страх, що путь до спасіння позбавить наше життя багатьох речей, без яких збідніє наше земне життя.

Погляньмо на це пильніше. Хочемо бути спасенні, але тільки не від своїх гріхів. Багато людей дуже боїться Спасителя саме тому, що Він хоче звільнити їх від їхніх гріхів. Світ радо приймає християнство як ефективну поміч у соціяльній і гуманітарній сферах, поки воно не згадує про гріх і потребу покаяння. Спаситель, однак, прийшов на світ не задля якоїсь соціяльної потреби людей. Він прийшов, щоб звільнити нас з рабства гріха. А все ж таки, коли християнство почне торкатися індивідуальних захоплень людини, її пристрастей і пожадливостей, – численні відходять. Не наважуються прийняти релігію спасіння через страх, що, маючи Бога, не будуть мати нічого, крім Нього.

Хочемо бути спасенні, але не за дуже високу ціну. Святе Письмо нагадує нам багатого юнака, який не наслідував Спасителя, бо мав велике майно. Коли святий апостол Павло заговорив про суд і про те, що потрібно зректися усього злого, Фелікс, який до того часу слухав його, відразу перервав його і відклав розмову на інший час. Страх перед великими вимогами, які на людину кладе Божа любов, може спричинити до того, що хоч приймемо Бога, але можемо відкинути Його спасіння. Прийняти Бога – означає зректися усього низького. Якщо застановляємося перед цим, якщо прагнемо прийти до якихось компромісів – очевидно, що ми не хочемо покидати Єгипту – країни рабства гріхів своїх.

Хочемо бути спасенні, але так, як хочемо цього ми, а не так, як хоче Бог. Це популярний погляд і дуже часто практикований. Але у важкій хворобі ми кажемо лікареві: “Хочу одужати, але без вашого втручання?” Або невже доводимо поліцейському, який затримав нас за порушення правил дорожнього руху: “Я їжджу, мовляв, за власними законами, і ви мусите їх поважати?”

Напевно відчуваємо, що такі дороги до спасіння не ведуть. Але ми прямуємо саме такою дорогою, такою колією рухається, точніше – буксує усе наше життя.

* * *

Що ж нам, нещасним, робити? Відкинути свій страх! Бог знає про нього і тому нас через Своє слово заохочує: “Не бійтесь!” На самому початку, коли тільки-но народився Ісус Христос, Ангели заспокоюють пастухів: “Не бійтесь!” Коли від Яіра Ісус чекав, мабуть, максимальної віри, одночасно його підбадьорював: “Не бійся, лише віруй!” Слова “не бійтеся” були адресовані й Апостолам під час прилюдного діяння Спасителя, а також по Його Воскресінні. Не біймось, отже, ступити на дорогу спасіння. Ризикуємо втратити усе заради Бога, але потім побачимо, що ми дістали більше, ніж втратили. Подолаймо страх, який не дозволяє нам наблизитися до Спасителя, – і побачимо, що життя з Ним дійсно прекрасне.

Один мисливець вистежував у лісі кабана. Ідучи біля темної хащі, видалось йому, ніби з неї почувся людський голос. Залишив слід кабана та пішов на той голос. І знайшов чоловіка, який сидів на землі, опершись об дерево. Його тіло було розжерте проказою. Мисливець зжахнувся… А чоловік той співав собі мило та спокійно святу пісню. Мисливець запитав його:

– Як можеш бути таким спокійним і веселим у такому нещасті?

Хворий йому відповів:

– Я звільнився з рабства пристрастей і тепер переживаю радість Божого спасіння. Що нам з тіла! Нехай собі розпадається, зате моя душа – здорова, і вона буде вічно жити в Бозі! Боже спасіння – ось що головне! Боже спасіння – це мій скарб, моє багатство, моє щастя! Мисливця так глибоко вразив той чоловік, що він потім тільки про це й говорив: “Я шукав кабана – а знайшов Боже спасіння. Дивлячись на того чоловіка, я всім серцем своїм запрагнув Бога: тієї ж миті я покинув грішне життя і знайшов правдиве щастя в Бозі”.

Усі хочемо бути спасенні, усі хочемо дістатися до неба. Тож подолаймо свій страх, який забороняє нам здійснити це наше бажання, святе бажання. Амінь.

Попередній запис

СВОБОДА: Свобода і відповідальність

Наступний запис

2. Втратити або здобути?