Найкраще окреслення Бога і Його характеру записане в Книзі Єремії (9:22,23): «Так говорить Господь: Хай не хвалиться мудрий своєю премудрістю, і хай не хвалиться лицар своєю хоробрістю, багатий багатством своїм хай не хвалиться! Бо хто буде хвалитись, хай хвалиться тільки оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду, бо в цьому Моє уподобання, каже Господь!» Значить, найбільша мудрість, сила і багатство – це розуміння і знання Бога.
Як же можна розуміти Бога? Розуміти Господа – це не значить запізнатися тільки з Його Словом, але й жити ним. Бог бажає, щоб ми читали Його Слово для того, щоб пізнати Його, як Особу, розуміти Його природу, характер. Коли ми ще раз звернемося до прочитаного тексту, то зауважимо, що написано там так: «Я то Господь, Який на землі чинить милість, правосуддя та правду…» Слово «правосуддя» стоїть поміж словами «милість» і «правда». Чому посередині? А тому, що Божий суд тримає усе.
Чи Біблія навчає ще в інших місцях, що Бог є справедливий? А коли так, то чому часом люди, навіть деякі так звані християни, нарікають на Бога, що Він несправедливо діє супроти них?
Вся Біблія учить про справедливість Божу і скрізь підкреслює цей атрибут Божого характеру. Для прикладу візьмемо Псалом 33:5. Там читаємо: «Правду та суд Він (тобто Бог) кохає, і Господньої милости повна земля!». Або візьмім Книгу Повторення Закону (32:4): «Він – Скеля, а діло Його досконале, всі бо дороги Його справедливі, Бог – вірний, і кривди немає в Ньому, справедливий і праведний Він».
Із змісту цього тексту можна зробити тільки один висновок, що ніколи не сміємо складати вину на Бога за те, що нам трапляється. Хоч Бог допускає такі обставини, які нам не до вподоби або спричиняють нам страждання, ми ніколи не маємо права гніватися на Бога.
У Псалмі 89:15 написано: «Справедливість та право підстава престолу Твого». Все, що стається в нашому житті, має підставу, має свою причину. А підставою цією є Божа справедливість і Його праведність. В Псалмі 99:4 читаємо: «А сила Царя любить право, справедливість Ти міцно поставив, Ти Якову право та правду вчинив!»
Бог бажає, щоб ми вірили, що Він є справедливий, бо Він це сказав, а в Ньому немає неправди. Не є важливим, чи ми розуміємо Божу справедливість у тих чи інших обставинах. Коли ми не розуміємо, то можемо попросити, щоб Бог пояснив нам. У Книзі Приповістей Соломонових (28:5) написано, що «люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють». Коли людина обурюється проти Бога (через те, що не розуміє Його справедливости), вона приходить до зневіри, а зневіра приводить до непокірливости, до бунту, що є таким самим гріхом, як і ворожбитство. Отож, прослідкуйте, як починається конфлікт: спочатку не розуміємо, а тоді не бажаємо підкоритися і вкінці опиняємося на території ворога, стаємо бунтівниками проти праведного Бога.
Як діє Божа справедливість у нашому практичному житті?
По-перше, коли ми згрішили, то Бог у Своїм Слові каже до нас, що ми маємо визнати свої гріхи, а Він вірний та праведний, щоб нам простити гріхи і очистити від всілякої неправди. (1Ів.1:9).
Божа справедливість також виявляється в тому, що Він ставить нам умову: «Коли ми простимо іншим, то й Бог простить наші гріхи». В молитві Господній «Отче наш» ми молимо Отця: «Прости нам провини наші так, як і ми прощаємо винуватцям нашим».
Апостол Павло до Галатів (6:7) пише: «Не обманюйтеся, – Бог осміяний бути не може. Бо що тільки людина посіє, те саме й пожне!» З практичного життя знаємо, що ми часто грішимо. Апостол Іван пише в 1-му Посланні (1:8): «Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди!» Але важливо, щоб було покаяння, бо, як ми читали «Бог осміяний бути не може!» Бог бачить і знає все. В Об’явленні (2:23) написано: «Я – Той, Хто нирки й серця вивіряє, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими». Бог карає справедливо, але Він є Богом величезної любови і безмірного милосердя. Отож, чим глибше ми переконуємося, що згрішили,тим менше «пожнемо» кари. Коли б ви запитали, чому так є, то я б дав відповідь, що Бог бажає, щоб ми були покірливі і каялися у своїх гріхах. Хоч Бог і карає, все ж таки Він чинить це з любов’ю і милосердям до нас, бо, як написано в Псалмі 103:14, «знає Він створення наше, пам’ятає, що ми – порох».
По-друге, Бог справедливий, щоб нас виправдати, коли нас обвинувачено несправедливо, але знову ж таки Бог ставить Свою вимогу. Про це пише апостол Петро в 1-му Посланні 4:19 «Тому й ті, хто з Божої волі страждає, нехай душі свої віддадуть в доброчинстві Йому, як Створителю вірному».
Бог проявляє Свою справедливість, згідно з Його характером і тому Бог вимагає, щоб і наш характер та поводження були подібними до Його. Як ми маємо відноситися до тих, хто нас скривдив? Маємо їм: простити; маємо попросити, щоб Бог нам дав любови до них; маємо визнати свій гріх, покаятися і направити його; добре говорити про тих, кому ми простили. У Євангелії від Матвія 5:44 написано: «Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає». І тоді Бог нас виправдає. У Книзі пророка Ісаї 54:17 написано: «Жодна зброя, що зроблена буде на тебе, не матиме успіху…» А в Псалмі 103:6 Бог підтверджує: «Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних».
Що ми маємо робити, коли нас несправедливо переслідують? Соломон у молитві, яка записана в 1-ій Книзі Царів (8:32), казав до Бога: «Ти почуєш із небес, і зробиш, і розсудиш Своїх рабів, осудиш несправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, і всправедливиш праведного, щоб віддати йому за його справедливістю».
Бог не радить нам самим чинити суд. У Посланні до Римлян (12:19-21) написано: «Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь. Отож, як твій ворог голодний, нагодуй його; як він прагне, напій його, бо, роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову. Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!»
Бог обіцяє справедливу нагороду тим, хто виконує Його повеління. В Євангелії від Луки (11:13) написано: «Коли ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Небесний Отець».
У Книзі Повторення Закону (12:28) Бог каже: «Виконуй і слухай усі ті слова, що я наказую тобі, щоб було добре тобі та синам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та справедливе в очах Господа, Бога свого».
Бог вимагає від нас послуху, щоб нам добре велося. Всі нещастя на цім світі – це наслідки гріхів. А за послух Бог обіцяє нагороду ще тут, на землі, отже, не тільки в небі. У Євангелії від Матвія (19:29) знаходимо такі Христові слова: «І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя». Христос сказав: одержить ще тут на землі, а крім того, успадкує вічне життя.
Бог у Своїй справедливості карає нас, коли ми не слухаємо Його або грішимо. Чим більше нам об’явлено Божої правди, тим більше ми зобов’язані і тим більша кара спадає на нас за непослух.
У Псалмі 145:17 читаємо: «Господь справедливий на кожній дорозі Своїй, і милостивий у всіх Своїх учинках». Навуходоносор знав, кому треба було віддати славу, але в своїй гордості він не бажав прославити Бога, і сильно був покараний за це. Що ж сказав Навуходоносор після покарання? – «Всі чини Його правда, а дорога Його правосуддя, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити» (Даниїла 4:34). Давид викликує: «Ти праведний, Господи, і прямі Твої присуди» (Пс. 119:137).
Як пояснити нещастя, які трапляються нам або іншим людям? Слово Боже навчає, що Бог шукає способів, щоб нас пробудити, щоб ми пізнали самих себе, щоб ми зобачили, що не можемо самих себе піднести. І тому Бог допускає нещастя, щоб таким чином привести людей до Себе. Крім того, будьмо свідомі і того, що Бог справедливий і Він повчає: що чоловік посіє, то те й буде жати. Часом ми сіємо кукіль, але хочемо зібрати пшеницю. Але коли зародить кукіль і приходиться нам його жати, ми готові нарікати на Бога, що Він несправедливий, бо в сусіда гарна пшениця, а на нашому полі кукіль.
Безбожники кажуть, коли є Бог, то чому стільки нещастя? Значить, вони свідомі того, що Бог є, але не хочуть признати Бога за свого Спасителя і Господа, самі сіють біду і несправедливість, а всю вину хочуть звалити на Бога.
Ось приклади із Слова Божого, які показують невірним, що Бог справедливий. Апостол Яків у своєму Посланні (4:1-2) запитує невірних людей: «Звідки війни та свари між вами? Чи не звідси, від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють? Бажаєте ви та й не маєте, убиваєте й заздрите та досягнути не можете, сваритеся та воюєте та не маєте…» Покладіть руку на серце і скажіть чесно, чи це неправда? Але люди люблять обвинувачувати Бога.
Бог є справедливий. У Книзі Повторення Закону (10:18) написано: «Він чинить суд сироті та вдові, і любить приходька, щоб дати йому хліба й одежу». У Псалмі 146 читаємо: «Блаженний, кому його поміч Бог Яковів… правосуддя вчиняє покривдженим, що хліба голодним дає! Господь в’язнів розв’язує…» У Псалмі 68 читаємо, що Він батько сиротам і Суддя вдовам… Бог самітних уводить до дому, витягує в’язнів з кайданів.
Наші терпіння ніяк не свідчать про Божу несправедливість, а говорять про те, що Бог нас випробовує. В Книзі Повторення Закону (13:4) написано: «Господь, Бог ваш, випробовує вас, щоб пізнати, чи ви любите Господа, Бога вашого, усім своїм серцем і всією своєю душею». Коли Бог хоче нам щось довірити, спершу Він випробовує нашу відповідальність. Тому апостол Яків говорить: «Блаженна людина, що витерпить пробу, бо, бувши випробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його…» (Якова 1:12). Перші християни вважали спроби за великий привілей. Праведний Йов не розумів, чому це діялося, коли переносив тяжкі переживання, але у своїй вірності Богові, сказав: «Хоч би Він забив мене – то все ще віритиму Йому!» Місіонер Джефрі Білл у Китаї був страшно мучений, йому зробили «промивання мозку», і він нічого не пам’ятав. Однак щоб показати своє поклоніння Богові (бо Джефрі Білл не міг вже молитися), – просто стояв перед Богом, щоб таким чином виявити Йому пошану. Так можна поводитися тільки тоді, коли ми певні того, що Бог є справедливий. Бог нам тільки тоді довіряє, коли ми розуміємо Його справедливість. Терпеливе перенесення мук і гоніння за справу Божу від безбожників являє собою найсильніше свідчення, що ті багатострадальні мученики глибоко вірять у Божу справедливість.
Любі, хочу закінчити цю лекцію Словом Божим із Псалму 9-го. Цар Давид каже: «Вселенну Він (Бог) буде судити по правді, справедливістю буде судити народи» (Пс. 9:9).