«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
Я отримав листа, який складався з восьми сторінок, і з першого рядка відчувався цілковитий відчай. Особа, яка його написала, розповідала, що вісім місяців тому її покинув чоловік, а її середульша донька, яка вживала наркотики, покинула місто. Ця глибоко засмучена жінка доклала багато зусиль, щоби продовжувати жити, бо більше не бачила жодного сенсу життя. Їй не вистачало чоловіка, якого, як вона казала, глибоко любила, і їй дуже не вистачало дочки, яка покинула дім. Її життя було пошматоване. Однак, незважаючи на це, вона ходила до церкви, відвідувала молитовні групи і брала участь у реколекціях. Під час реколекцій час від часу вона не витримувала – починала ридати через величезне страждання, яке містилося в її серці. У відчаї вона просила, щоб я написав до неї, бо Ісус торкнувся її через книжку видавництва «Рабоні».
Я перечитував листа кілька разів і протягом трьох днів думав про те, як відповісти цій жінці, яка любила свого чоловіка, яка була самотня через відсутність дочки та відсутність сенсу життя. Я навіть не пам’ятаю, щоб коли-небудь читав жалісливішого листа. Я запитав себе та Ісуса: «Що я повинен сказати цій жінці? Вона, напевне, чула вже багато порад на реколекціях та в молитовних групах…» Крім того, у листі вона сказала, що шукала священиків, монахів, монахинь, порадників, але ніхто не зміг забрати страждання з її серця.
Через три дні Господь Ісус дав мені відповідь. Алилуя! І Він дав відповідь не тільки цій жінці, але також вам і мені. Можливо ви не живете з такою проблемою, але я впевнений, що у вас є якась інша проблема.
Зараз я знаю, що є вирішенням для життя цієї страждаючої сестри, а також вирішенням для вас і для мене. Є вирішення для всіх наших проблем! Це вирішення єдине, і воно точно відображене у вірші Слова Божого:
«Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне» (Ів. 3:16).
Тільки любов Бога змінює серце людини! Тільки любов Бога змінює серце людини!
Любов, любов і любов! Ми потребуємо її, ми бідні на любов. Любов більша, ніж усі матеріальні речі, любов є більшою, ніж саме життя. Чоловік і жінка не можуть жити без любові, головним чином, без найбільшої любові, яка існує, – любові Бога.
«Душа моя спрагнена Бога, Бога Живого!» (Пс. 42(41):3а).
Поки ми не віднайдемо й не переживемо любов Бога, ніщо не задовольнить спрагу наших душ і спрагу душі цієї жінки. Любов Божа є вирішенням для її життя; любов Божа є вирішенням для мого і вашого життя.
«Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!» (Пс. 62(61):6).
Я впевнений, що ви зараз питаєте: «Що я повинен зробити, щоб пережити любов Божу?!»
Відповідь знаходимо в Біблії. «Бог полюбив…» – ось яким чином Бог полюбив нас – Він послав Свого Сина Ісуса, «щоб кожен…». А вічне життя не починається тоді, коли ми помираємо; воно розпочинається тут, зараз, у мить, коли ми відкриваємо наші серця і приймаємо живого Ісуса Христа як свого Бога, Царя, Господа і Спасителя. Алилуя!
Можливо, ви все ще запитуєте себе: «Але як? Як це стається в нашому житті?»
Я наведу вам приклад. Нещодавно я дивився фільм про глибоку людську любов. Це була розповідь про стару єврейку, яка за наполяганням своєї дочки прийняла на роботу водієм темношкірого чоловіка, трохи молодшого за неї саму. Спочатку вона відчувала велику огиду до нього – не те, щоб вона була расисткою, але вона не хотіла, щоб її свобода обмежувалась. Через деякий час завдяки діалогу, який був установлений, між ними почала зростати дружба, відносини такої глибокої поваги і любові, що врешті, наприкінці життя, жінка була щасливіша зі своїм другом-водієм, аніж із власною дочкою.
Так само відбувається в нашому духовному житті. Любов Божа не входить у наші серця через магічний трюк, хоча часто ми б хотіли, щоб так сталося. Але, як у випадку з цією жінкою та її водієм, необхідно (зверніть увагу!), щоб пройшов час і відбувся діалог, аби ця любов могла закласти фундамент і будуватись. Те саме стається з Богом. Іноді ми переживаємо дуже міцне відчуття любові Божої, але нам також потрібен час і діалог, щоби приймати цю любов. Нам також іноді необхідно те, про що йдеться в тому ж Слові Божому, – дисципліна.
«Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання» (Пр. 6:23).
Щоб Божа любов назавжди перебувала в нашому житті – і попросіть, щоб Святий Дух закарбував це в наших серцях, – нам треба багато дисципліни у своєму духовному житті. Слово таке: ми повинні бути дисциплінованими.
Чому я про це говорю? Тому що в результаті товаришування жінки з водієм між ними виникла міцна любов. Таким самим чином, через дружбу з Богом ми пізнаємо і будемо переживати велику любов.
«Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас. Перебувайте в любові Моїй!» (Ів. 15:9).
Інструментом, який заклав підвалини любові між жінкою та її водієм, був діалог, розмова. Бог чинить із нами подібно: Він любить нас через діалог, через Своє Слово. І саме там входить Ісус. Ісус є Словом, Ісус є Словом Божим.
Нам потрібна дисципліна, строга дисципліна. Любов, яку цей фільм змальовує, не є тілесною любов’ю, яка походить від сексу, але, так, це любов, яка народжується через взаємоповагу, через захоплення, через служіння, через дружбу та діалог. Те саме стається у відносинах із Богом: діалог та любов повільно закладаються між Богом і нами через заступництво Ісуса, через молитву, через читання і життя Словом Божим.
Отож, як водій, який щодня приходив до дому тієї жінки, і мало-помалу вони почали розмовляти і пізнавати один одного, ми щодня повинні зупинятись, щоб помолитись, порозмовляти з Ісусом, читати Слово Боже, ходити на Службу і приймати Причастя, відвідувати молитовну групу, і цей діалог з Ісусом встановиться, і ми будемо переживати любов Божу.
«Перебувайте в любові Моїй!» (Ів. 15:9б).
Бог покаже Свою любов до міри, якою ми пізнаємо Його через Його Слово і шукаємо Його в молитві. Бог Сам дасть нам Себе в любові у Євхаристії, живому Хлібі, Тілі та Крові Ісуса. Бог також закладає Свою любов до нас через молитву, через прославлення і споглядання, які ми в молитовній групі жертвуємо Йому разом із нашими братами у вірі.
У тому, наскільки ми здисциплінуємо себе у своєму житті через молитву, щоденне читання Біблії, прийняття Причастя і відвідання молитовної групи, ми усвідомлюватимемо повноту Божої любові до нас.
Тільки Божа любов змінить серце жінки, яка написала до нас, і тільки любов Божа змінить наші серця.
Зараз я знаю, як вирішити проблеми нашої сестри і також наші проблеми! Вирішення є в пізнанні, переживанні та щоденному і постійному досвідченні любові Божої, і, як уже було сказано раніше, ця любов закладається в наших серцях через дисципліну і витривалість.
«Перебувайте в любові Моїй!» (Ів. 15:9б).
Нам треба присвячувати більше часу Ісусові, щоби Божа любов приходила до нас через Його Сина. Нам потрібно читати Слово Боже, розважати і жити ним та силою Святого Духа. Нам необхідно мати особисту молитву, як Ісус навчив нас: «Піди у свою кімнату, зачини двері й молися; і Бог, Який знає, що є у твоєму серці, винагородить тебе» (недослівна цитата Мт. 6:6). Нам необхідно, щоби Бог любив нас у тиші наших сердець, бо наші серця і наші душі спраглі Бога.
Я маю ліки і вирішення для вашого життя, для мого життя і для життя цієї жінки: любов Божа. Бог глибоко любить тебе, але цю любов ти будеш переживати тільки тоді, коли дисциплінуєш своє духовне життя.
Закохані зустрічаються, щоб обмінюватись людською любов’ю. Ми повинні «зустрічатися» з Богом через Ісуса Христа, нашого Господа. Як закохані, ми повинні віддавати час один одному.
Ця сестра почувалася такою самотньою і настільки не бачила сенсу в житті, що докладала зусилля, щоб залишатися живою. Але я впевнений, що особа, яку любить Бог, має сенс у житті! Ніхто не живе самотньо, коли має Бога у своєму серці!
Отож, зверніть увагу: любов Божа має силу забезпечити всі потреби нашої душі. Але необхідна дисципліна!
«Перебувайте в Мені, а Я в вас!» (Ів. 15:4а).
Отож, для того, щоби ввечері не йти спати, протягом дня не маючи часу на молитву чи читання Слова Божого, повинен бути встановлений чіткий розклад. Ми встановлюємо час на працю, на сніданок, на обід і на таку велику кількість справ… Необхідно, щоб ми також дисциплінували своє молитовне життя, відкладаючи для нього час уранці – можливо, перші хвилини ранку, щоб помолитися і прочитати Слово Боже. Таким чином любов Божа буде закладатися в наших серцях, день за днем ми будемо перемінюватись цією могутньою любов’ю і почнемо любити наших братів і прощати їм. Неможливо просити дати любові того, хто не має цієї любові. Людина тільки тоді буде любити, коли спершу досвідчить любові Бога. Алилуя!
«Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моя, бо від Нього надія моя!» (Пс. 62(61):6).
Ось тут вирішення для тебе: якщо хочеш бути щасливим, задоволеним, якщо хочеш жити в мирі і мати життя – не тільки якесь старе життя, але життя в повноті, життя дитини Божої, – шукай і досвідчуй щодня, щогодини любов Божу. Тільки таким чином ти будеш мати у своєму житті все, що бажаєш, і будеш здатним передавати своїм братам, яким бракує любові, всю любов Божу, влиту у твоє серце.
«Як Отець полюбив Мене, так і Я полюбив вас» (Ів. 15:9а).
Ісус любить тебе! Ісус глибоко любить тебе!
«Перебувайте в любові Моїй!» (Ів. 15:9б).
Єдине, про що я прошу тебе в ім’я Ісуса: дозволь Богові любити тебе через читання Слова Божого, Євхаристію, особисту молитву і молитовну групу. Нехай Бог благословить нас і нехай Дух любові влиється в наші серця зараз.
Амінь. Алилуя!