Один чоловік, який досить довго жив в Англії, говорив про свої спостереження. Втім згадав і таке. Якщо англієць просунеться в суспільстві на вищий щабель, тобто дістане підвищення в праці, або ж його фірма почне ліпше розвиватися, це відіб’ється на його способі життя. Купить собі новий автомобіль, поміняє квартиру на більшу і в кращій частині міста на знак якоїсь вищої посади. Має це бути видима ознака позитивної зміни в його житті.
Це нам може видаватись трохи зухвалим, але й воно несе нам щось важливе. Через хрещення ми були введені до нового життя, до життя благодати, і стали членами Христового Містичного Тіла. Цілком слушно, що таке величне і неоціненне підвищення повинно виявлятися в нашому способі життя.
Святий апостол Павло каже про цю зміну в Посланні до Римлян: «Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з’єдналися подобою смерти Його, то з’єднаємось і подобою воскресення, знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, той звільнивсь від гріха! А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше! Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім» (6:2-11). Пригадує хрещення як дар відкуплення. Ми були охрещені в Христі Ісусі, Який узяв на Себе наші гріхи і за нас помер. Символіка хрещення виявляє це дуже чітко. Зануренням у воду вмирає “грішна людина”, наше грішне “я”, а виниряючи якби і Христом встаємо з мертвих до нового життя, до життя з Богом і для Бога.
Хрещення не є тільки чимось, що з людиною діється, – це початок особистого зв’язку з Христом. Цей зв’язок для людини означає захист, піклування, звільнення з неминучої сили зла, тобто влади смерти.
Хрещення – це величезна і прекрасна зміна людини на Божу дитину, яка є над гріхом, над смертю… яка є свобідна…
* * *
Якщо дамо цим істинам діяти в серці, якщо спробуємо зрозуміти щось з того великого достоїнства, яке нам було дароване, потім буде цілком нормальне зусилля жити на такому рівні, яке нам належить, на рівні Божих дітей.
Єзуїтський місіонер Патер де Смет звіщав Євангелію індіянському плем’ю в Рокки Мавтенс. Багато людей прийняло тоді святу Тайму хрещення. Місіонер належно пояснив їм, що Тайна хрещення приносить їм не тільки високе достоїнство Божих дітей і кандидатів неба, але й зобов’язує їх до щирого послуху Божій волі. Кожному охрещеному дав на пам’ятку малий кишеньковий хрестик з розп’ятим Ісусом, який був аж до смерти слухняний Божій волі.
Десь через двадцять років зустрівся з одним із тих охрещених індіянців, пливучи морем.
– Духовний отче, пам’ятаю собі вас, – сказав йому індіянець і продовжував. – Ви мене охрестили. Перед хрещенням я був рабом огненної води і сексуальних пристрастей. Але при хрещенні я з усією серйозністю взяв на себе не тільки високе достоїнство, але й синівський послух. У цьому хресті, – витягнув з кишені хрестик, – я черпав силу, так що протягом двадцяти років жодного разу не сп’янів і не поповнив ні одного смертельного гріха непослуху Божій волі. У своєму родинному житті я спокійний і щасливий. Тепер вам, отче, щиро дякую, що ви мене охрестили.
Якщо люди цього світу досягнуть якогось підвищення, відразу це виявиться на їхньому способі життя. Було би прекрасно, якби наше підвищення у святому хрещенні відбилося і на нашому способі життя. Не тільки тому, щоб ми жили в справжньому достоїнстві Божих дітей, але щоб також покликати до Спасителя тих, які ще стоять обабіч християнського життя. Амінь.