«Батько є не тим, хто передусім забезпечує дитині підтримку, а тим, хто звільняє її від спокуси постійно покладатися на інших». (Ф. КАСКІНІ)
Батько є для дитини уособленням порядку, справедливости й стабільности. Скориставшись його авторитетом і досвідом, вона може виробити по змозі сталий ритм життя – як щоденного, так і в межах усього тижня. У такому разі батько не заміняє дитини та не заважає їй докладати зусиль і виявляти творчість, а лише допомагає виконувати щоденні обов’язки й давати собі раду з внутрішніми переживаннями, як-от мінливістю почуттів, вередливістю, непослідовністю дій, знеохоченням, егоїстичним поглядом на все.
Батько допомагає, але не нав’язує дитині того, що і як вона повинна робити. Діти не люблять, коли батьки детально показують їм, як виконати якісь найпростіші дії чи як бавитися подарованими їм іграшками. Самостійно виконуючи найпростіші речі, пізнаючи щось, діти деколи зазнають величезної втіхи.
Якщо б дитина навіть у найпростіших справах не виявляла гнучкости, а лише дослівно дотримувалася вказівок батька, то це значною мірою гальмувало б її розвиток. А тому вона повинна з допомогою батьків поступово виробити собі сталий розпорядок дня. Цей режим, певна річ, мусить змінюватися разом із тим, як дитина підростатиме. Чим дитина буде старшою, тим самостійніше плануватиме свої щоденні й щотижневі справи. У ранньому дитинстві батьки здебільшого продумують, як проходитиме майже цілий день дитини. Але дорослішаючи, діти стають самостійнішими й починають самі укладати собі розпорядок дня. Причиною постійних сварок батьків із дітьми-підлітками за їхній стиль життя, на мій погляд, є те, що його не було вироблено на ранньому етапі життя.
А що нормальне життя вимагає певного ладу, стабільности й регулярности виконання щоденних справ, роботи, харчування, відпочинку, то діти без опору приймають сталий розпорядок дня, який виробляють з допомогою батьків. Такий ритм дає їм велике почуття безпеки й стабільности, а також стає природним елементом їхнього щоденного життя. Нерідко діти вимагають від батьків дотримуватися розпорядку, який виробили.