3 По всьому світу

На сьогоднішній день церква поширилася по всьому світу серед багатьох народів, які говорять різними мовами і мають різну культуру. Церкви, які мають близьке віровчення, часто спілкуються і співпрацюють як члени одного і того ж Тіла Христового. Як свого часу служителі апостольської церкви, так і сьогодні служителі церков зустрічаються для обговорення й вирішення різноманітних питань на основі Слова Божого[1]. Серед цих церков і об’єднань, хоча всі вони служать Єдиному Богу, можуть бути якісь відмінності в управлінні[2].

Буває, що між тими, хто щиро любить Господа, виникають різні думки як усередині помісної церкви, так і між церквами, особливо з питань, про які конкретно не йдеться в Слові Божому. Такі ситуації траплялися ще в апостольські часи. Збираючись відвідати церкви, Павло й Варнава почали обговорювати, кого взяти з собою для проповідування. Між ними виникла незгода, тому вони вирішили піти окремо[3]. Завдяки цьому вони відвідали більше церков! Якщо сьогодні ми зіткнемося з подібною ситуацією, то необхідно зберегти взаємоповагу один до одного[4]. Якось апостол Павло змушений був зробити зауваження апостолу Петру за негожу поведінку щодо інших віруючих[5]. Таким чином церква змогла визначити і вирішити проблеми, що виникали.

Через те, що Царство Боже поширене по всьому світу, іноді віруючі, що живуть в одній частині земної кулі, не знають про віруючих, що живуть в іншій частині[6]. Але якщо вони зустрічаються, то виявляють, як багато в них спільного, бо в них Один і Той же Господь і одна і та ж Євангелія[7].

Один із пророків яскраво описав той час, коли Царство Боже стане великою горою і наповнить усю землю[8]. Ісус порівнював Царство з крихітним насіннячком, яке, виростаючи, стає великим деревом[9]. Царство також порівнюється з розчиною, бо воно розростається і благодатно впливає на всіх довкола[10]. Ісус сказав: «І проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!»[11].

Яка мета і головне покликання церкви?

Покликання церкви – пізнавати Божі глибини недослідженого багатства Христового[12], прославляти Його, а також проповідувати, попереджувати і навчати з любов’ю[13], щоб кожна людина стала досконалою в Ісусі Христі[14]. Її мета – досягти, щоб якомога більше душ отримали відкуплення і очищення від гріхів через кров Ісуса Христа[15], а також силу жити свято[16], таким чином будучи готовими ввійти в Небесне Царство.


[1] Дії 15:2

[2] 1 Коринтян 12:4-6

[3] Дії 15:35-41

[4] 1 Петра 2:17

[5] Галатів 2:11,12

[6] Галатів 1:21,22

[7] Римлян 10:12; Галатів 3:28

[8] Даниїла 2:31-45

[9] Матвія 13:31,32

[10] Матвія 13:33

[11] Матвія 24:14

[12] Ефесян 3:8,16-19

[13] Ефесян 4:15

[14] Колосян 1:28

[15] 1 Петра 1:18-21

[16] Дії 1:8; 1 Петра 1:15,16

Попередній запис

2.3 Помісні зібрання віруючих (закінчення)

Наступний запис

4 Небесне Царство