Наша здатність зрозуміти і прийняти Божий план щодо сексу цілком залежить від нашого розуміння, ким Бог є.
У своєму Першому посланні євангелист Іван описує Бога, кажучи: «Ми познали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!» (1Ів. 4:16).
Також він каже: «Хто не любить, той Бога не пізнав, бо Бог є любов!» (1Ів. 4:8).
Ця фраза, що Бог є любов’ю, абсолютно не означає, що Бог – невиразне, приємне почуття. Тож виникає запитання – якою насправді є Божа любов?
Ісус казав: «Оце Моя заповідь, щоб любили один одного ви, як Я вас полюбив! Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх» (Ів. 15:12-13).
Бог є зразком того, чим є любов, і як любов поводиться. Ісус показав це на землі, живучи життям, повним любови та співчуття до інших. Його смерть на хресті дає нам приклад Божої любови в дії. Його любов до нас – це зразок того, як треба любити інших.
Божа любов не обмежується словами. Бог не надсилає нам космічних листів-«валентинок» із небес, виражаючи Свою любов красномовними сльозами. Він демонструє Свою любов щоразу, коли ми її потребуємо.
Можливо, вам хочеться додати: зачекайте-но хвилинку, якщо Бог так любить мене, то чому хоче обмежити мене в добрих речах, як наприклад, у сексі?
Повернімося до визначення слова «любов», про яке ми роздумували в попередньому запитанні. Любити – означає захищати й забезпечувати. Божі заповіді не мають на меті обмежувати нас у чомусь чи позбавляти чогось, вони призначені для нашого добра і стоять на захисті нашого майбутнього.
У Біблії є кілька настанов, котрі заохочують нас відмовлятися від певних речей чи поведінки. Хоч, на перший погляд, вони можуть видатися нам негативними, насправді вони є виявом Божої любови. Щоразу, коли Бог каже: «Не робитимеш», Він огортає нас Своєю любов’ю і захистом.
У Второзаконні сказано: «Виконувати заповіді Господа та постанови Його, що я наказую тобі сьогодні, щоб було тобі добре» (Втор. 10:13).
Чому Бог дає нам заповіді? Для нашого ж блага! Навіть коли Божі задуми видаються нам надто строгими чи болісними, ми повинні знати, що Він любить нас, і Його настанови спрямовують нас на добро.
Божі настанови щодо сексу в цьому випадку – ідеальний приклад.
Апостол Павло наголошує: «Утікайте від розпусти. Усякий бо гріх, що його чинить людина, є поза тілом. А хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла» (1Кор. 6:18).
Бог закликає нас уникати розпусти та статевої аморальности. Чому? Відповідь можна знайти в тому ж самому уривку, у котрому Він просить нас зачекати.
«Хто чинить розпусту, той грішить проти власного тіла». Статеві стосунки поза шлюбом безперечно вплинуть на вас фізично. І тут можливі серйозні наслідки, ось кілька фактів:
- Приблизно кожна четверта сексуально активна особа 15-24 років підхоплює венеричні захворювання.
- У Центрі контролю захворювань CDC (Centre for Disease Control) 2004 року нарахували близько 18 тисяч 13-24-річних осіб, хворих на ВІЛ/СНІД (у тридцяти п’яти районах із конфіденційним HIV звітом). Приблизно в 5 тисяч було виявлено хворобу того ж року, що становить 3% від усіх людей, які здавали аналізи.
- У 2009 році 409 840 немовлят народилося в 15-19-річних мам і понад половину цих вагітностей були непланованими.
Майже всіх цих ризиків можна оминути, коли закохані чекають із сексом до одруження. Навіть непланована вагітність є менш проблемною, якщо це відбувається в подружжі, де двоє осіб дали одне одному обіцянки Любови та вірности за будь-яких обставин.
Стає очевидно, що Бог не просить нас зачекати зі статевим життям, щоби зіпсувати нашу молодість чи обмежити наші розваги. Його заповіді щодо сексу – це доказ Його любови та турботи про наше майбутнє.
Бог є любов’ю, і саме тому Він прагне нашого щастя. Коли зрозуміємо Його слова, то дотримуватимемося Його настанов, знаючи, що їх написав люблячий Бог, Який знає, що є найкращим для нас.