Коли до мене в офіс прийшов Сем Джоунс, я був молодим пастором у своїй першій церкві. Цей здоровань тикнув мені стос рахунків і промовив: «Це гроші, які я витратив на лікування шоковою терапією, яку мені приписали. Але зараз лікування мені не потрібне!»
Протягом кількох років Сема безуспішно лікували психіатри. Спочатку він ішов до одного лікаря, і якщо не було змін, шукав іншого. Останній курс шокової психотерапії також не допоміг йому витерти з пам’яті жахливе минуле. А коли він прийняв Ісуса Христа своїм Спасителем і зрозумів, що Бог пробачив, забув і стер його минуле, неначе його ніколи і не було (Пс. 103:12), то проблема швидко зникла. Психіатр, що лікував Сема, помітив, що пацієнтові краще, і відмінив шокову терапію. Сем був чи не першою людиною в моїй практиці, у житті якої Ісус Христос цілком і повністю змінив емоційний та духовний стан.
Не дивно тоді, що доктор Пол ДюБуа, психотерапевт, сказав: «Віра – це найкращий запобіжний засіб проти недуги душі, розуму та тіла, і найефективніші ліки всіх часів для зцілення людини». Я згоден!
Протягом багатьох років я бачив велику кількість чоловіків та жінок, чиї покалічені долі повністю змінилися через віру в Ісуса Христа – алкоголіки (деякі з них пройшли 18 різних курсів лікування), наркомани, гомосексуалісти, а також високоморальні, порядні люди, чиє життя було сковане страхом так, що вони не могли вийти з дому. Галузь знань, яка відмовляється визнати існування духовної природи людини, безсильна в лікуванні недугу душі.
Духовна проблема з’являється тоді, коли ми відступаємо від Божої волі. І підходити до неї слід, як до гріха – чим вона насправді і є. Лише так ми зможемо допомогти людині повернутися до гармонії з волею Отця.
Життя пророка Йони відтворюється в життях мільйонів чоловіків та жінок, які пішли до церкви ще в дитинстві, але «переросли» свою віру в підлітковому віці чи під час навчання в коледжі. Вони повернулися спиною до Бога й жили так, наче Його немає, ніби вони Йому непідзвітні, й неначе не існує вічності. Їх проблема, як і проблема Йони – духовна. Їх життя поза Божою волею. А результат цього (зі слів самого Йони) такий: «у мені омлівала душа моя» (Йона 2:8). Це духовні почуття пророка. Щодо фізичних, то можливо в нього і підвищився кров’яний тиск. Однак маленькі білі пігулки від кров’яного тиску навряд чи допомогли б йому. Вирішити це питання могло лише покаяння, сповідання гріха й навернення на новий шлях.
Невизначена й проігнорована духовна біда призводить до емоційного страждання і навіть фізичного болю. Саме це апостол Павло помітив у Коринфській церкві: «Через це поміж вами багато недужих та хворих, і багато-хто заснули (мертві)» (1Кор. 11:30).
Якось ми розмовляли про емоційні та духовні потреби людей з Джеком Келлі, одним із найкращих шотландських кардіологів. Він розповів, як одного разу його попросили обстежити пацієнта, який страждав від «болю в серці». Він не виявив жодної фізичної недуги. Проте, будучи відданим християнином, він почав розпитувати пацієнта і дізнався, що той щойно повернувся з Парижу й страждав від почуття вини через проявлену ним подружню невірність. Вміння більшості кардіологів закінчуються з отриманням нормальних результатів електрокардіограми, але Джек Келлі знав, як впоратися з обома проблемами.
Духовне почуття вини знімається прощенням та очищенням через кров Ісуса Христа. Такий шлях вирішення питання може вільно запропонувати будь-який член церкви.
Ларрі Крабб у своїй докторській дисертації з клінічної психології розділив усі проблеми людей на дві категорії: «емоційні проблеми» та «духовні проблеми». Крабб пояснив: «Я розглядав засоби християнства, як цінний додаток до методів лікування лікаря-християнина. Однак я чітко розмежовував психологічні та духовні проблеми. Я вважав, що у вирішенні психологічних проблем християнство часто було корисним, але рідко – необхідним».
Але, почавши працювати з людьми, Крабб виявив, що часто пацієнти звертаються до нього з незначними скаргами. Він не міг розпізнати жодної істотної проблеми. Ось що він говорить: «Заглибившись у сутність проблеми, я помітив, що людина переповнена безглуздими ідеями про життя, де Бог просто не береться до уваги; у неї може бути вперта схильність до поганих вчинків і рівнозначно вперте небажання визнавати це».
Тоді-то Крабб усвідомив, що має справу з проблемою, яку не можна назвати просто «психічним захворюванням», вона «потребує набагато більше, ніж може запропонувати психологія». Він змінив своє ставлення до ролі християнства в психіатрії, визнавши, що воно є не просто чимось «корисним, але не необхідним». Крабб побачив, що воно «істотно необхідне у вирішенні людських проблем», а особисті відносини з Христом він визначив, як «необхідну основу для розв’язання всіх негараздів, як психологічних, так і духовних».
Спрямування людини до волі Божої означає «розпрограмування» багатьох ідей, які просочилися у всі сфери нашого суспільства. Такі, наприклад:
- Для мене найважливіше у світі – самореалізуватися.
- Моє щастя – нагальна потреба.
- Достатня кількість грошей вирішила б будь-яку проблему.
- Ймовірно, що хтось інший краще зрозуміє, що мені необхідно.
- Можливо, секс – і не найголовніше в житті, однак він набагато важливіший за все те, що я ставлю на друге місце.
- Якби я була вродливішою, мене б любили.
- Якби ти насправді кохав мене, то знав би, про що я думаю.
Світ бомбардує віруючих філософіями та ідеологіями, які суперечать Божому задуму та Його волі. Водночас, наша власна гріховна природа постійно повстає проти Божого задуму для нашого життя.
Якби людина, яка звернулася до вас за допомогою, повністю вбачала й розуміла наслідки скоєного, їй, певно, не довелося б зустрітися з такими труднощами. Проте усвідомлення причини допоможе їй прийняти необхідне рішення.
Навчіться слухати
Ще один фактор, який призводить до неправильного діагнозу: нездатність почути те, що людина справді говорить. Дуже важливо те, як ви вмієте спілкуватися. Якщо ви відчуваєте, що це вам не вдається, слід над цим попрацювати. Очевидно, що не можна слухати, а думками випереджати слова співрозмовника. Точно так, як і не можна добре вислухати, якщо ви думаєте про те, яка відповідальність впала на ваші плечі, й про те, як з нею впоратися. Виділяйте час, слухайте, моліться й оцінюйте, і лише тоді ви зможете відповісти на запитання: «Що мені слід робити, на твою думку?»
Я розповім про діагностування емоційного стану людини у 8-му розділі. У ньому йтиметься про те, як згідно біблійних позицій надавати допомогу людям з емоційними проблемами. Та спершу, у наступному розділі, я хотів би проаналізувати різницю між біблійною та світською психотерапією.