«У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа» До ефесян 1:11-12.
Мене привели до великого будинку з величезною скляною брамою. Всередині в нескінченність простягалися стелажі із книжками. Полички, здавалося, сягали по кілька кілометрів у довжину та висоту, а самі книжки мали висоту п’ять метрів. Книжками завідувало кілька десятків ангелів. Вони постійно заходили і виходили; тут панував безперервний рух.
НЕБЕСНІ АРХІВИ
Виявилося, що Бог усе записував, а цей величезний будинок був небесним архівом.
«І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулась інша книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми» Одкровення 20:12.
У Небесному архіві містяться найрізноманітніші книги нашого життя. Їх передадуть Богові, коли настане час суду. У книгах записано все, що ми зробили на землі. Якщо людина вчиняє гріх, він записується в такій книзі.
Мені було дано зрозуміти, що коли ми здійснюємо покуту і відчуваємо жаль за вчинені гріхи, тоді грішні та злі вчинки, записані у відповідній книзі, навіки витираються з неї. Запису про них ніхто не зможе знайти, навіть сам Бог.
Я також бачив інший величезний будинок, що був відмінний від будівлі Архіву. У ньому містилися книги про кожну людину, яка живе на світі. Це – книги про наше життя, в яких усе описано. Кожна наша думка, кожна наша реакція на землі записуються в Небі.
З кожною людиною пов’язано багато книг. Високі, стрункі ангели займалися кожною з них. Здавалося, що вони мають 3-4 метри зросту. Ангели залишали записи в книгах з допомогою золотих ручок, розміром близько одного метра. Мені здавалося, що ці ручки можуть писати цілу вічність. Ангел тримав книгу в правій руці, а записував лівою.
Я бачив, як ангели виймали з поличок книги лівою рукою, а правою перегортали великі сторінки. На кожній сторінці було щось подібне на екран, а зображення було тривимірним. У них містилися життєві історії. Ці книги були написані й образи в них створені ще до того, як з’явився час.
«Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було» Псалом 139:16.
БОГ КЕРУЄ НАШИМ ЗАВТРА ЧЕРЕЗ НАШІ МОЛИТВИ СЬОГОДНІ
Бог вільно може переміщатися в часі: у минуле чи в майбутнє. Це ж бо Бог сотворив час, Він його винайшов. Бог творить для нас майбутнє настільки, наскільки ми у своєму часі молимося і шукаємо Його та Його волю. Бог знає, що відбудеться завтра. Він керує нашим завтра, але настільки, наскільки ми молимося до Нього сьогодні. Під час молитви Бог дарує нам майбутнє у вигляді системи цінностей та вказівок. Іншими словами, те, що відбудеться завтра, ми можемо пізнати шляхом духовної гармонії та душевного миру. Святий Дух промовляє до нашої душі, спонукаючи нас до молитви та пошуків Бога. Він також запевняє нас у Своїх намірах щодо нас, спрямовуючи наше життя, підказуючи нам відповіді: “Так”, “Ні”, “Ще ні”.
Коли під час молитви ми ввіряємо Богові своє майбутнє – те, що має відбутися, тоді Бог виходить нам назустріч зі Своїм благословенням. Диявол же намагається позбавити нас цього, звести, схилити до упадку. У щирій, гарячій молитві Бог формує наше майбутнє і ставить пастку дияволові, даючи нам благодать і благословення саме тоді, коли ми цього найбільше потребуємо. Саме це відкрив мені Господь, коли я перебував у Небі.
Мені також було відкрито, що все наше “завтра” для Бога вже є “вчора”.
УРОК НА ТЕМУ ПОШУКУ БОГА
Пізніше мене відвели в місце, призначення якого я спочатку не міг зрозуміти. Я опинився на краю всесвіту і споглядав цілий космос, який мав вигляд великої спіралі. Мені він теж здавався циферблатом величезного годинника. Посередині він був цілком білим, а в міру віддалення від центру до краю, на якому я стояв, ставав щораз більш тьмянішим. За собою на дорозі я бачив величезну кількість людей. Вони вважали, що знаходяться близько до мене. Ті ж, які були переді мною, також вважали, що перебувають поруч зі мною. Вони випереджували перших у часі.
Тоді я отримав урок про пошуки Бога. Про те, що людина повинна завжди й усюди шукати Бога і дякувати за те, що, де б вона не перебувала, Бог є з нею. Не можна заздрити іншим, які можуть бути ближчими до Бога. Молися за тих, які перебувають далеко від Бога. Ціле людство є спільнотою тих, хто шукає Бога.
«Не кидаймо збору свого, як то звичай у деяких, але заохочуймося, і тим більше, скільки більше ви бачите, що зближається день той» До євреїв 10:25.
У Святому Письмі сказано, щоб ми не занедбували спільних зібрань, зокрема тоді, коли бачимо, що день другого приходу Господа стрімко наближається. В єдності – сила, а в пошуках Бога єдність багатьох людей, зібраних разом, здатна отримати силу благословення і зробити нашу молитву легшою. Саме про це йшлося в цьому уроці. Про те, що Бог виходить нам назустріч на нашому шляху, бо наше “завтра” для Нього вже є “вчора”. Він уже гарантує нам перемогу на нашій дорозі. Святий Дух чинить так, що людина усвідомлює (якщо вона справді перебуває близько до Бога) потребу молитви, бо на стежках свого життя знаходить щось таке, з чим потрібно буде зіткнутися.
Скільки разів Бог об’являв усе це кожному з нас?! Можу, однак, сказати лише про себе. Багато разів моє життя змінювалося на краще, коли в молитві я доручав Богові своє майбутнє з переконанням, що Він там уже є. Він Сам вестиме мене і опікуватиметься мною, якщо я сьогодні молитимуся так, як описано вище.
БОГ БЛАГОСЛОВИВ НАС ДО ІСНУВАННЯ ЧАСУ
Ангели, які були поруч, відкрили мені, що дещо з того, що я бачив у Небі, Бог сотворив ще перед початком часу. Перед тим, як сотворити мене, Бог завершив Небо з усіма його дивовижами, а також усі блага, які будуть мені потрібні, коли я там опинюся.
Я був у приміщенні, в якому були всі види одежі, яка буде мені потрібною в Небі. Мені був призначений окремий відділ. Ще до того, як Бог сотворив час, Він сотворив усе, що може мені знадобитися, коли я потраплю на Небо. Він знав, що я хотів би там опинитися.
Одначе, хоч деякі з існуючих там речей були сотворені ще перед появою часу, у Небі я бачив місця, де щойно починали будувати приміщення. На будівництві працювали ангели і люди. Вони будували приміщення, наповнюючи їх неймовірними дарами, ласками і благословеннями, які неможливо отримати на землі та які можна пізнати тільки в Небі.