Багато негараздів, які приводять людей до вас за порадою, є результатом відхилення від Божої волі. Особа, яка подорожує зі Львова до Полтави, може успішно проїхати кількасот кілометрів (подібно людині, в якої за плечима 25 років хорошого шлюбу), однак, якщо вона невірно поверне біля Києва (зрадить, скажімо, своїй половині), то опиниться врешті-решт в Одесі (тобто закінчить розбитою сім’єю). Невірно повернувши, зробивши невдалий вибір чи згрішивши десь, людина змінює свій шлях і обирає новий напрямок.
Все, що трапляється в сімейному колі, стосується всіх членів сім’ї, бо сім’я – це складне сполучення взаємин. Не дивно, що в більшості випадків психотерапія має справу саме із взаємовідносинами, особливо в сім’ї. У сім’ї з чотирьох осіб існує, принаймні, 16 окремих ліній цих взаємин: взаємозв’язок кожного члена сім’ї з трьома іншими, а також із самим собою (сприйняття кожним самого себе). Всі ці стосунки мають пряме відношення до емоційного здоров’я та щастя. Не дивно, що сімейне життя таке складне.
Хвороби, зміни в кар’єрі, нещасні випадки, фінансові негаразди, народження чи смерть дитини, навіть віковий фактор, який змінює нашу зовнішність та світогляд – все це частина взаємовідносин. Вищезгадане не має нічого спільного з особистими падіннями, це не результат гріха людини, проте людина, яка стикається з такими подіями, часто потребує поради та підтримки.
Читаючи листи з проханнями про допомогу, які надходять від тисяч слухачів нашої радіопередачі «Поради», я прийшов до висновку, що не можна бути впевненим, що віруючі в Ісуса Христа, навіть ті, що ходять до церкви, мають справді глибоке знання Біблії. Це означає, що нічого не можна вважати само собою зрозумілим; користуючись Словом, ви повинні чітко показати людям, у чому полягає Боже бачення і чим воно відрізняється від нашого.
Дія Божого Слова спрямована на добро, Воно дає надію в зруйнованому світі; воно лікує від відчаю тих, хто не бачить виходу із ситуації, в якій опинилися. Розчарованій людині Воно являє світло вкінці темного тунелю. Воно веде до відновлення наших взаємин з іншими.
Часом вам доведеться допомагати людям, які виростали в сім’ях, де чітко розмежовувалося добро та зло. Можливо, вони не завжди правильно поводяться, але принаймні, вони знають, що є що. Однак, велика кількість людей, особливо ті, кому ще немає сорока років, виховувалися в сім’ях, де все дозволялося, і тому їх бачення добра та зла досить туманне. До того ж, герої сьогодення, яких ми беремо за приклад, це часто зіпсовані люди. Ними швидше захоплюються через їх досягнення, аніж через певні особисті якості.
«Порядність, – говорить у своїй книзі з такою ж назвою Тед Енгстром, – це коли ти робиш те, що пообіцяв зробити». Така порядність майже відсутня в сучасному світі; а там, де вона все ж існує, вона неймовірно впливає на людські відносини. У шлюбі вона виражається у вірності. Порядність у сім’ї спонукає до довіри та надійності. У дружбі вона означає підтримку та прийняття.
Втім, якщо людина не виконує того, що пообіцяла, або того, що інші сприйняли як її обіцянку, виникає конфлікт. Взаємовідносини руйнуються. Іноді взаємини рвуться через недотримання обіцянки. А іноді – це результат неправильного вибору, або ж непорозумінь чи розходження точок зору, які насправді не такі вже й різні, але щоб це усвідомити, треба докласти зусиль і зробити спробу зрозуміти іншого.
У 4-му розділі я говорив про одну з основних цілей душеопікунства: допомогти другові побачити себе, яким він (вона) є насправді. Інша ціль: допомогти другові подивитися на ситуацію очима своєї половини (або очима тієї людини, з якою виник конфлікт). Третя ціль, найважливіша: допомогти другові побачити Божий погляд на це питання, і усвідомити необхідність змін, які призвели б до прощення та відновлення розірваних взаємовідносин.
Для відновлення зруйнованих взаємин необхідне повне взаєморозуміння. Кожне твердження включає в себе 3 компоненти:
- Те, що ви сказали (поверхнева оцінка вашого твердження);
- Те, що ви мали на увазі (воно не обов’язково збігається з тим, що ви сказали);
- Те, як вас зрозуміли (можливо, ви цього взагалі й не казали).
Коли ми жили в Манілі на Філіппінах, ми з моїм дванадцятирічним сином поїхали на ферму екзотичних птахів – він хотів зробити кілька світлин. Ми фотографували різних пташок, як раптом павич почав розкривати свій хвіст. Я потягнувся до фотоапарата й промовив: «Здобудемо одненьку!», маючи на увазі: «Здобудемо фото павича».
Однак Стів хутко пробрався до хвоста птаха, щоб висмикнути пір’їну. «Не можна Стіве! – зарепетував я. – Я не те мав на увазі!»
«Але ж, тату, ти сказав: «Здобудемо одненьку!»
«Так, але я мав на увазі: «Здобудемо фотографію!»
Ось як виходить непорозуміння:
Я сказав: «Здобудемо одненьку».
Я мав на увазі: «Здобудемо одну фотографію».
Мене зрозуміли: «Здобудемо одну пір’їну з хвоста».
Зрозуміли не те, що я мав на увазі!
Ісус сказав: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви…» (Мт. 7:12). Це означає, що і спілкуватися з людьми треба так, як би ми хотіли, щоб вони спілкувалися з нами. При цьому ми повинні охоче з’ясовувати непорозуміння, які іноді трапляються в розмові не з чиєїсь вини, а з об’єктивних причин.
Поки Іван був у відрядженні, Марія витрачала години на телефонні розмови з туристичними аґентствами, службовцями авіаліній, чекаючи, роблячи записи, щоб найкращим чином організувати літню відпустку. Перед тим, як замовляти квитки, які вже не можна буде повернути, Марія хотіла порадитися з чоловіком. Вона зателефонувала до нього в контору і залишила йому повідомлення, в якому просила його подзвонити додому після обіду. Але Іван не отримав повідомлення.
Забудькувата секретарка врешті-решт згадала наступного ранку й перервала ділову зустріч проханням терміново зателефонувати додому. Іван так і зробив. А коли почув, що його викликали з наради, щоб поговорити про літню відпустку, дуже розгнівався. Марія, яка не мала жодного наміру переривати зустріч, сприйняла його різкі репліки як образу. Вона розсердилася, що він не оцінив її наполегливої роботи.
Іван не знав, що дружина вже телефонувала йому за день до цього. А Марія аж ніяк не уявляла, що відриває Івана від ділової зустрічі. Розібравшись у ситуації, вони усвідомили, що даремно звинувачують один одного. Роз’яснення ситуації допомогло їм вирішити конфлікт.