ВСТУП
У зв’язку з історичними змінами в структурах влади в людей з’явився “дух свободи”. Майже у всьому люди роблять те, що хочуть. Спротив владі сприймається як норма, і наше свавілля розуміється як свобода самовираження. Дуже часто непокора виправдовується, або на неї дивляться крізь пальці. Виникла навіть певна форма анархії, і якщо дозволити їй існувати, вона може призвести до руйнування суспільства (що подекуди спостерігається).
Царство Боже виступає як альтернатива такому руйнуванню. Церква є особливо вразлива в питаннях самовизначення і незалежності людини, бо вона є спільнотою, куди кожен приходить добровільно.
На перший погляд Церква – це організація, але по своїй суті вона є значно більше за це.
Церква – це органічне суспільство, живе вираження Христа у світі. Організація потребує структури і певного порядку, які утримують її вкупі і сприяють успіху. Але в організації немає життя. Як живий організм, Церква функціонує успішно за допомогою такої структури, яку тільки Бог може дати. Цією необхідною структурою є Божа влада. Саме вона дає ту внутрішню силу, яка утримує весь організм разом, як одне тіло.
Церкви експериментували з різноманітними концепціями управління, які, виглядаючи ідеальними, дуже часто виявлялись неуспішними. Однак, якщо церква намагається бути такою, якою передбачив її Господь Ісус, то потрібно встановити зразки церковного управління і чітко розуміти їх.
Через те, що існує багато різноманітних вчень про владу та управління, наше дослідження має узгоджуватись з тим, що відкриває нам Біблія.
Керівництво церкви має бути достатньо суворим – щоб забезпечити силу, яка буде утримувати її, і достатньо гнучким – щоб пристосовуватися до змін у процесі більшого розуміння біблійного відкриття. Більше того, ми повинні замінити ті концепції, які не узгоджуються з Біблією, незважаючи на те, що ми вже звикли до них, і вони є зручні для нас. Отож, ми продовжуємо збудовуватись у Христі.
Влада поширюється на кожну сферу життя, торкаючись кожної людини з відчутними наслідками. Те, як ми реагуємо на владу, як приймаємо позицію влади чи підкоряємось владі, є ознакою нашої досвідченості і зрілості в житті. Влада церкви не є примусова. Вона, радше, забезпечує унікальну можливість для християн навчитися і розвивати цю важливо необхідну частину життя.
СТАНДАРТ ВЛАДИ
Коли хтось займає позицію влади, повинні бути визначені межі цієї позиції. У новозавітній Церкві ці межі повинні бути встановленні згідно настанов Біблії (2Тим. 3:16).
Біблія є нашим авторитетним джерелом. Її одкровення визначають нашу віру і життєву позицію. Якщо ми використовуємо її як авторитетне джерело для “усього, що потрібне для життя і побожності”, вона стане для нас безпомилковою та беззастережною владою (1Кор. 15:3-5; 2Пет. 1:3; 2Пет. 1:20-21; 2Пет. 1:3).
Може існувати багато тлумачень Слова Божого, але Саме Боже Слово не змінюється (Пс. 119:8,9).
Біблія є тим посланням, яке ми проповідуємо. Наш досвід базується на її відкриттях. Все, у що ми віримо, все, що ми приймаємо для свого життя, і все, що ми робимо як християни, має базуватися на Божому Слові.
Ніщо не може прийматися як функція Церкви, якщо про це не сказано в Писанні.
ДЖЕРЕЛО ВЛАДИ
Бог, Вічний Отець, є правдивим джерелом всякої влади. Досконало виражаючи Себе в Божестві, Він вічно править як Єдиний Бог. Нема нікого поруч з Ним, нікого над Ним, нікого хто би скеровував чи встановлював Його цілі. Існуючи від початку і навіки, Єдиний Бог – Отець, Син і Дух Святий – не має Собі рівних і є унікальним і абсолютним Правителем усього творіння.
Він має повноту в Самому Собі і не має потреби в нікому іншому. Однак Він зацікавлений, щоб комусь дати Свою любов (1Ів. 3:1).
Він є абсолютний Правитель над усім творінням і не ділить Своєї влади ні з ким (Ів. 3:17; Ів. 19:11).
Бог дає владу певним способом певним особам для конкретних цілей. Даючи владу, Він встановлює Свій метод здійснення Своїх цілей на землі (Рим. 13:1-5). Даючи владу. Бог встановлює порядок серед людей.
Церковна влада покликана навчати Божий народ, як побожно жити в усіх сферах життя.
ВСТАНОВЛЕННЯ ВЛАДИ
Наступна частина даного дослідження буде конкретно розглядати структуру влади церкви. Всі структури церкви будуть зміцнені в міру того, як віруючі почнуть розуміти і займати своє місце в межах церковної структури влади.
Ісус зійшов на небо після Свого воскресіння, щоб зайняти позицію влади, встановлену для Нього Отцем. Йому була дана вся влада на небі й на землі, і зараз Він править як Цар царів і Пан панів (Мт.28:18; Еф. 4:8-10).
З позиції Своєї влади по правиці Отця, Ісус призначає людей, які ведуть Його Церкву. Писання називає цих служителів апостолами, пророками, благовісниками, пасторами і вчителями (Еф. 4:11).
Ці служителі мають конкретну ціль – збудовувати, навчати, об’єднувати та вдосконалювати Тіло Христове (Еф. 4:12-13).
Церква повинна бути “повнотою Христовою” на землі. Усі служіння Ісуса Христа мають бути представлені в Церкві (Еф. 1:20-23). З Церкви течуть потоки життя, коли Вона приймає відповідальність бути “повнотою Христовою” на землі.
Ісус взяв на Себе відповідальність організовувати Свою Церкву. Він будує Церкву, і ми не повинні перешкоджати Йому. Ми повинні навчитися розпізнавати те, що робить Господь і приймати це (Мт. 6:18). Коли існує авторитетне служіння, яке дане Богом, і яке є відповідальне як перед Головою, так і перед усім Тілом, тоді Церква зростає з відчуттям своєї мети і свого завдання (Дії 2:42-47; Дії 4:34; 1Ів. 4:16,18).
Ніщо не діє без Божого контролю. Церква не є виключенням. Без Божого порядку починається анархія і панує безлад.
1 Божий порядок – це єдиний правильний порядок. Будь-який визнаний порядок походить або від Бога, або є замінником встановленого Богом правила.
- а) Божий порядок знаходить своє вираження в матеріальному світі (1Кор. 14:33,40).
- б) Божий порядок знаходить своє вираження в духовному світі (1Кор. 11:3).
2 Божий порядок дає велику свободу через те, що він вносить певні обмеження.
- а) Божий порядок веде до миру (Пс. 50:3);
- б) Божий порядок усуває безлад (1Кор. 14:33);
- в) Божий порядок встановлює міру цінності і міру відповідальності, особливо в Тілі Христовому.
Люди не повинні давати титулів іншим людям згідно їхньої функції (Мт. 23:8-10). Тільки Бог має владу підвищувати. Люди повинні визнавати і поважати функціональні обов’язки, які були доручені іншим людям (1Кор. 1:1). Бог вшановує Своє призначення влади через підтримку тих, кого Він поставив у позицію влади (Ам. 3:7). Тільки Божий порядок встановлює єдину вірну основу для істинного підпорядкування. Це є єдиний порядок, згідно якого ми впокоряємось (Еф. 5:21).