Оскільки ми наблизились до теми згубних звичок, можливо, ви запротестуєте й скажете: «Ну, ні, це вже занадто. Якщо людина чимось зловживає, їй необхідно звертатися до професіонала!» Звичайно, у деяких випадках ви будете праві. Однак, я дам вам поради, які допоможуть вам розпізнавати, чи слід відправляти людину за професійною допомогою.
У деяких випадках у людей немає грошей на лікування. Вони не розуміють, що багато професійних груп, включаючи більшість християнських психотерапевтичних служб працюють за змінною шкалою, що майже кожному дає можливість отримати допомогу. Часто люди не бажають віддаватися під нагляд спеціаліста, якого вони не знають і якому не довіряють. Вони, швидше, звернуться за допомогою до друга. Близькі чи рідні того, хто страждає від згубної звички, можуть запитати вас: «Як ти вважаєш, що мені слід робити?» Треба бути готовим дати відповідь.
Згубна звичка – це модель поведінки, яка вказує на емоційну чи фізичну залежність від чогось чи від когось. Це може бути фізична залежність від зловживання певними речовинами (алкоголем і наркотиками). В інших випадках згубна звичка полягає в емоційній залежності чи прихильності.
Будь ласка, прийміть до уваги, що моє висвітлення кожного пункту в цьому розділі досить поверхове. Моя ціль полягає в тому, щоб просто вказати, яким чином визначити проблему згубної звички, щоб ви змогли допомогти другові побачити наслідки того, що він чи вона робить. Вашому другові необхідно також побачити наслідки іґнорування даної звички. Разом з цим, я хочу запропонувати вам деякі місця Святого Письма, які допоможуть цій людині дати Святому Духу місце у своєму житті і скористатися Його силою. Ніщо у світі не стане в пригоді людині, яка бажає звільнитися від згубної звички, краще, ніж сила Святого Духа.
Визначення ваших обмежень, як друга-душеопікуна
Коли ви стикаєтеся зі згубною звичкою, перед вами завжди постає питання: «Чи можу я допомогти?» Відповідь на це питання залежить від того, чи дозволить вам та людина, яка страждає від залежності, допомогти їй.
Якщо вона хоче вашої допомоги, то наведені нижче питання допоможуть вам визначити, що вам слід робити: діяти самостійно, чи порадити їй пройти курс лікування, підтримуючи її протягом цього часу.
Чи схоче людина називати речі своїми іменами?
Якщо людина, в якої виникла проблема, приходить до вас із запитанням: «Що мені слід робити, на твою думку?», справа буде неважкою. Буде набагато складніше, якщо до вас прийде мама і скаже: «Сьогодні вранці я прибирала в сина в кімнаті і знайшла конверт з білим порошком. Це, певно, кокаїн. Син говорить, що конверт не його, що він належить хлопцеві, який ночував у нього на вихідних. Але я не вірю йому. Ми з чоловіком вважаємо, що він вживає наркотики». У такій ситуації ви можете втрутитися в те, що відбувається, лише змушуючи людину подивитися правді у вічі.
У такій ситуації багато з нас почуватимуться незручно, проте, якщо ми хочемо допомогти комусь позбутися згубної звички, необхідно називати речі своїми іменами. Цей крок, яким сім’я ставить людину перед фактом, кажучи: «Послухай, ти потрапив у халепу. І ти, і ми знаємо про це; але ми дуже любимо тебе, тому наполягаємо, щоб ти звернувся за допомогою. Ми будемо підтримувати тебе, але так далі продовжуватися не може. Ти повинен звернутися за допомогою», – часто називають «жорстокою любов’ю». Ви, як друг, можете протистояти людині з такою ж твердістю, яка керується любов’ю. Говорячи про непрофесійну психотерапію, було б доречно розібрати деякі неправильні вчинки та невдалі рішення.
Чи готова людина постати перед наслідками своїх дій?
На другій стадії душеопікунства вам треба допомогти другові знайти можливі виходи із ситуації та розглянути остаточні наслідки кожного з них. До тих пір поки людина відмовляється визнати, що в неї неприємності, вона не готова постати перед наслідками своїх дій. Отож, доки ваш друг не визнає, що зловживання чимось або згубна звичка завдає шкоди чи руйнує сімейні відносини, це зловживання буде продовжуватися, а небезпека зростатиме.
Чи бажає людина змінитися?
Більшість людей зі згубними звичками, які звертаються за допомогою, справді хочуть отримати цю допомогу. Одна з чудових сторін душеопікунства в силі Духа полягає в тому, що Бог допоможе кожному, хто визнає в цьому потребу і навернеться до Нього. Подібно до роботи акушерки, ваші зусилля будуть супроводжуватися болем та важкою працею. Якщо людина приходить до вас тільки тому, що хтось інший наполягає на цьому і вона просто бажає, щоб від неї врешті-решт відчепилися, навряд чи вам вдасться допомогти їй. У таких ситуаціях я часто кажу: «Послухайте, я думаю, ви ще не готові до нашої співпраці у вирішенні цієї проблеми. Я хотів би, щоб ви знали, що я хвилююся за вас і ви можете звертатися до мене. І коли ви будете готові працювати зі мною, я з радістю допоможу вам».
Чи буде людина повністю чесною зі мною?
З досвіду я переконався, що чесність людини напряму пов’язана з моєю здібністю допомогти їй. Обман та нечесність є ознакою того, що людина ще не досягла того моменту, коли вона готова прийняти допомогу. Коли люди обманюють мене, я говорю, що не можу їм допомогти. Ми залишимося друзями, але немає сенсу гаяти час на обговорення брехні.
Чи хоче людина бути підзвітною за свої дії?
Підзвітність означає, що людина готова регулярно зустрічатися і крім того, нести відповідальність за свої вчинки. Якщо людина приходить до вас за допомогою, і одночасно звертається ще до одного чи двох чоловік, я рекомендував би вам направляти її до одного з тих душеопікунів. Або ж ви можете попросити її про співпрацю лише між вами двома, доки ви не зрозумієте волі Божої для даної ситуації. В інших душеопікунів може бути точнісінько така ж ціль, однак способи її досягнення можуть іти в розріз з вашими. Якщо ваш друг серйозно налаштований отримати допомогу, то він буде готовий працювати з кимсь одним, а не перескакувати з одного методу на інший?
Чи зручно почувається людина, працюючи зі мною?
Чи щиро ваш друг приймає поради та вказівки, які ви йому даєте? Підзвітність, про яку ми вже говорили, означає визнання певних незручних та неприємних моментів. Другові можливо буде важко визнати їх у контексті вашої дружби. Іноді, коли людина в близьких відносинах з вами та вашою сім’єю, краще направити її за допомогою до спеціаліста.
Ймовірно, ви не отримаєте безумовну, сповнену ентузіазму відповідь: «Так» на всі шість запитань. Під час процесу душеопікунства у вас може виникнути думка, що людина надто повільно просувається до вирішення проблеми. Проте, доти, поки вона бажає працювати з вами, ви маєте великі шанси на успіх.
У процесі душеопікунства, особливо з тими, хто страждає від певної залежності, завжди існує загроза, що людина іґноруватиме ваші поради і прийматиме невдалі, на ваш погляд, рішення. І що ж тоді станеться з вашою дружбою?
Друг, мабуть, уникатиме вас. При зустрічі з вами він почуватиметься ніяково. Однак, вам слід дати йому зрозуміти, що ви його любите і цінуєте вашу дружбу, незалежно від того, що трапилося. Ваша любов та дружба не залежать від його поведінки, вони безумовні.
Такою любов’ю Ісус любив Своїх учнів. За тиждень до Своєї смерті на Голгофі Він дав їм настанову любити один одного, як Він їх полюбив (Ів. 13:34-35), – а Його любов та прийняття не залежить від поведінки. Іноді Він дарував людям любов та турботу, і вони відповідали Йому тим самим. А іноді, вони відверталися і йшли геть, відкидаючи Його любов. Однак, любов Його не зменшувалася від їх відмови чи прогріхів.
Як душеопікун, ви не можете силувати свого друга виконувати ваші поради, незважаючи на те, що ви праві. Проте, ви можете продовжувати любити його, як і Ісус любив тих, кому служив.